Із початку повномасштабної війни мільйони українських дітей покинули свої домівки. Багато школярів протягом тривалого часу були відірвані від навчання.
Та вони не залишилися самі. Сотні тисяч, якщо не мільйони, людей з усього світу активно допомагали та допомагають українським дітям. Одним із них є Еркам Яман, 23-річний учитель англійської мови з Туреччини. Він викладає англійську мову українським дітям на безплатних пізнавальних-онлайн зустрічах, організованих ГО “Смарт освіта”.
Діти в захваті від його уроків. Ми поспілкувалися з Еркамом, щоби дізнатись, як йому вдається зацікавити дітей та що спонукало його допомагати українським школярам.
Розкажіть трішки про себе: де ви зараз живете, чим займаєтесь?
Привіт! Ви можете називати мене Кам, це мій псевдонім. Це як камера, але я не камера. Я з Туреччини, мені 23 роки. Вивчаю ІТ в університеті. Люблю слухати подкасти й не можу відмовити собі в чашці хорошого чаю.
Я вчитель англійської мови. У 2021 році протягом 3 літніх місяців я жив і викладав англійську мову в Києві. Це була моя волонтерська робота. Я провів найкращий час у своєму житті в Києві, і в результаті я закохався в українську культуру. Після закінчення університету я хочу поїхати жити в Україну.
Чому ви вирішили навчати українських дітей у межах нашого проєкту?
Після початку війни я добровільно почав викладати українським дітям англійську онлайн. Я намагався знайти спосіб якось допомогти Україні. А потім моя подруга Даша надіслала мені повідомлення про проєкт. Коли я побачив це повідомлення, я сказав, що так, тепер я можу допомогти українцям. Потім я пройшов співбесіду та почав викладати.
Як минають ваші уроки?
Мій педагогічний шлях був дуже яскравим. Я насолоджуюся цим із пристрастю. Я отримую більше, ніж віддаю. І це неймовірно — допомагати дітям сяяти в натовпі й почуватися впевнено, спілкуючись англійською. Я навчаю їх уже 8 місяців без перерви. Я не можу уявити своє життя без них. Насправді моє життя без “Омарів” (так вони називають себе) не було б таким значущим. У ці дні в нас 2 уроки на тиждень.
Як вам удається стимулювати дітей до навчання, зацікавлювати їх?
Як я викладаю: я не бачу себе лише вчителем або їх лише своїми учнями. Я бачу в них своїх друзів, своїх братів і сестер. Я закликаю їх говорити англійською, не боячись помилитися. І я їх увесь час смішу. Так відразу важко пояснити, як я викладаю. Я просто люблю їх, а решта приходить саме собою. І я їм часто кажу, що вони – майбутнє України. Ось чому вони мають вивчати англійську мову – я маю на увазі відбудову України. І коли вони втомлюються чи втрачають надію, я кажу їм дивитися на український прапор. Бо все це для цього прапора.
Розкажіть одну коротку історію з уроків з українськими дітьми, яка вам найбільше запам’яталася.
Пару місяців тому я викладав ідіоми, пов’язані з тваринами. Я пояснював ідіому «двох зайців одним пострілом». Одна з моїх учениць на ім’я Соломія подумала, що ми насправді збираємося вбивати птахів (буквально з англійської ідіома перекладається так: вбити двох птахів одни каменем). Діти настільки невинні, що сприймають усе буквально.
Які у вас плани на майбутнє?
Після того, як ми виграємо війну, я сподіваюся, що я поїду жити в Україну зі своїми людьми. Це моя мрія. Хто б це не читав – побажайте мені удачі. Я сподіваюся, що здійсню цю мрію. Слава Україні!