Поки учні завершують навчальний рік на проєкті “Залишаємось з Україною”, ми підготували для вас історію-відгук про навчання з нами від родини Ревуцьких – пані Світлани та її двох дітей, наших учнів Єгора та Дарʼї.
Брат та сестра у нашому проєкті вже 2 роки. Даша – активна, весела і талановита 11-річна дівчина, що наразі закінчує 6 клас. Єгор – 14-річний учень 7 класу, що має особливі освітні потреби – адже має певні розлади соціалізації, поведінки і шкільних навичок.
До проєкту діти долучилися у вересні 2022 року, перебуваючи у Державі Катар, адже їхній тато працював там за контрактом. Дарʼя тоді навчалася в 5 класі, а Єгор – у 6. Діти у той час навчалися в місцевих школах англійською мовою, а також паралельно – на екстернаті в українському “Державному ліцеї “Міжнародна українська школа”.
“Фактично, ми навчалися самостійно в українському ліцеї – вчителями були ми, батьки, а також бабуся з дідусем через скайп. Також ми долучали репетиторів, але знайти і оплатити таку кількість репетиторів, і ще й знайти для цього час – було вкрай складно.
Коли ми долучилися до проєкту, навчання стало значно легшим. По-перше, це був зручний час, по-друге, програма відповідала класам, і по-третє та найголовніше, – це ставлення вчителів до наших дітей.
Донька була в захваті, вона казала: “Мама, це найкращі вчителі, вони питають нашу думку, питають про настрій, вони називають нас зірочками”.
А особливу вдячність проєкту ми, як батьки, хочемо висловити за підхід до навчання нашого сина Єгора, що є дитиною з особливими освітніми потребами”, – розповідає мама Світлана.
Пані Світлана згадує, що на початку навчання сина у проєкті було складним – вони з чоловіком сиділи поруч на уроках і допомагали Єгору як асистенти. Але з часом хлопець звик і почав сам підключатися на урок.
“Йому цікаво у проєкті, він залучений в силу своїх можливостей. Учителі дуже толерантні і витримані щодо його поведінки і темпу сприйняття інформації. Ми отримали багато додаткових порад, бачимо включеність і вмотивованість вчителів Єгора. Це дуже надихає та дає нам сили рухатися далі. Бо навчання дитини з особливими потребами – це складний і незрозумілий шлях, наче задача з зірочкою, але з такими вчителями ми віримо, що все вийде”, – ділиться Світлана.
Нещодавно родина повернулася до України. Діти наразі навчаються очно у місцевих школах, але також продовжують навчання у нашому проєкті.
“Дарʼя підключається за можливості, тому що навчається у другу зміну і відвідує гуртки. Але для Даші я попросила допомогу психолога, щоб їй легше було адаптуватися до нових змін. І завдяки проєкту це стало можливим. З нею займається неймовірна психологиня пані Наталя, яка підібрала для Даші зручний час зранку.
А Єгор старанно відвідує всі заняття, не пропускає, більш того – сам нагадує, що в нього урок. Це вже частина його життя і звичної рутини, що, як відомо, дає опору і впевненість будь-якій людині, а особливо – Єгору, якому важливо, щоб все було стабільно.
Дякуємо Вам дуже за Вашу роботу. З повагою, родина Ревуцьких”.
Проєкт “Залишаємось з Україною” реалізовується за підтримки Global Giving.
