Цього тижня вперше стартує проєкт «Залишаємось з Україною» для школярів 8-10 років. До навчання долучилося 136 українських дітей, які зараз в країнах Європи, у США, Канаді та навіть ОАЕ, а також 10 учителів та учительок. Програма навчання розрахована на вивчення української мови як рідної та як другої функціональної.
Проєкт дає можливість дітям, які не відвідували початкову школу в Україні або ж ходили до неї недовго, вивчати українську мову, зважаючи на тимчасове перебування в іншомовному середовищі. Навчання не передбачає повторення української освітньої програми початкової школи, а націлене на створення умов для вивчення української мови як другої функціональної.
«У вересні минулого року я опублікувала пост про старт навчання у ЗЗУ для 5-11 класів. Тоді мені написало кілька людей у приватних повідомленнях з ідеєю робити щось схоже і для початкової школи. Ці діти вже почали навчання в іноземних школах і вміють писати та читати англійською-німецькою-польською та іншими мовами, але не факт, що можуть це робити українською. Діти могли не мати досвіду навчання в українській школі, а родинне коло спілкування – російськомовне. Я тоді пообіцяла, що ми думатимемо над«Залишаємось з Україною» для початкової школи», – згадує керівниця «Смарт освіти» Галина Титиш.
Утім, за словами пані Галини, це дуже складне завдання, оскільки потребує активної включеності батьків. Навчання відбувається наживо онлайн, а це доволі проблематично для початкової школи.
«Ми вирішили стартувати з 3-4 класами з двох причин. По-перше, ці діти старші й самостійніші, аніж 1-2-класники. По-друге, якщо вони два роки не були охоплені українською освітою, то вже мають суттєві втрати. Тому, цьогоріч ми вирішили відпілотувати навчання у 3-4-х, аби в наступному масштабувати цей проєкт. Сподіваємося запустити ЗЗУ й для 1-2 класів. Насправді ми готові до цього – лише питання наявності фінансування для відкриття додаткових груп», – каже Галина Титиш.
Для участі у проєкті відібрали 10 вчителів з-поміж 148, які подали анкети-заявки. Це надзвичайно вмотивовані люди, які мають досвід освітньої підтримки дітей, що опинилися за кордоном, розуміють їхні освітні потреби, готові опановувати нові технології задля того, щоб українська мова посіла гідне місце в ряду функціональних мов, якими послуговуються діти в ситуації вимушеного полілінгвізму.
В освітньому процесі педагоги користуватимуться методичними рекомендаціями, розробленими авторською групою: Галиною Нікішиною, Андрієм Панченковим та Іриною Старагіною.
Для створення рекомендацій методистам довелося врахувати кілька важливих факторів, зокрема різний досвід опанування мови:
«Одні діти певний час навчалися в українській школі очно, інші – такого досвіду взагалі не мали, бо навчалися лише дистанційно, перебували на сімейній чи екстернатній формі навчання. Є дітки, які час від часу мали заняття українською в групах при недільних школах. Через це рівень сформованості предметних компетентностей у дітей різний. Саме тому діти в наших групах об’єднані не за віком, а за рівнем володіння мовою. В одній групі можуть навчатися діти як 8, так і 10 років, які за мирних часів навчалися б в 3 та 5 класах», – звертає увагу методистка проєкту Галина Нікішина.
Пані Галина додає, що вагу має і різне мовне середовище, у якому перебувають діти. Є учні та учениці, що виховуються в україномовній родині, є такі, що мають польсько-, молдавсько- чи російськомовну родину. Трапляються випадки, коли ситуація внутрішньосімейного білінгвізму (батьки говорять українською та російською) доповнена спілкуванням польською на вулицях міста та англійською у закладі освіти.
«Під час організації занять українською у межах нашого проєкту є необхідність звертатися до мов країн перебування дітей. Це допоможе дітям усвідомити особливості української мови», – розповідає Галина Нікішина.
Галина Нікішина каже, що родини за кордоном переглядають медіаконтент мовою країни перебування аби швидше інтегруватися до суспільства. Українська мова, на жаль, стає менш актуальною в цей період:
«Заняття українською в межах курсу «Залишаємось з Україною» мають реалізовувати комунікативний підхід, тобто вивчення мови в процесі живої комунікації, оволодіння словами й конструкціями, необхідними в реальному спілкуванні, перебування в ситуації мовної взаємодії, коли вивчене одразу тут же застосовується. Ми маємо занурити дітей і в нашу українську культуру», – пояснює пані Галина і додає, що українська має бути для дітей мовою пізнання світу.
Методичні комплекти, розповідає Галина Нікішина, охоплюють такі теми, як «Мої друзі», «Мої почуття», «Мої ігри», «Мої можливості», «Мої вподобання», «Веселий пікнік», «Цікаве кіно», «Вчасна допомога», «Зимові дива», «Віртуальний світ», «Корисні речі», «Розумний гардероб» і багато інших.
«Ми дбали, аби створити умови для формування в здобувачів освіти різних компетентностей, зокрема соціальної та громадянської, інформаційно-цифрової, екологічної грамотності й здорового способу життя, обізнаності та самовираження у сфері культури, уміння вчитися впродовж життя, основних компетентностей в природничих науках і технологіях», – каже Галина Нікішина.
Також діти опановуватимуть мовою у ситуаціях полімодальності, коли будуть залучені різні канали: зір, слух у поєднанні з моторикою. Педагоги використовуватимуть ілюстрації, відео, ігри, поробки, лялькові вистави, графічні вправи.
У проєкті немає рейтингів, бального оцінювання: педагог має створити такий мікроклімат в групі, щоб кожна дитина мала можливість відстежити свій власний освітній поступ.
«Учитель має тримати в полі зору кожний момент уроку не лише з боку того, яке завдання запропонувати учням, але й замотивувати учнів на виконання цього завдання, за якими критеріями оцінювати це завдання, який формат вибрати для оцінювання (самооцінювання, взаємооцінювання чи оцінювання з боку вчителя)», – розповідає пані Галина.
Домашні завдання в проєкті не є обов’язковими. Учитель має академічну свободу і сам визначає, чи рекомендувати для обов’язкового самостійного виконання якісь вправи додому.
«Смарт освіта» створила проєкт «Залишаємось з Україною» ще у 2022 році для дітей 5-11 класів, які вимушено перебувають за кордоном, навчаються в локальних школах і не мають можливості вивчати предмети українознавчого компонента. Учасники вивчали українську мову й літературу та історію України за шкільною програмою відповідного класу. Це давало змогу підтримувати зв’язок із країною, можливість перебувати в українській спільноті, навчатися з українськими вчителями, опановувати предмети відповідно до затвердженої української освітньої програми. Загалом за два роки в проєкті взяло участь понад 3000 дітей, які відгукнулися сотнями позитивними відгуками, а також запитами на розвиток проєкту й для молодших школярів.
Про те, яким було навчання у проєкті «Залишаємось з Україною» минулого року можна прочитати за посиланням. А відгуки учнів та батьків запрошуємо читатати за цим посиланням.
Проєкт «Залишаємось з Україною» реалізовує ГО «Смарт освіта» за підтримки Theirworld.
