Дитяча та сімейна психологиня Світлана Ройз у межах вебінару для освітян від команди «Національного проєкту: пишемо есе» поділилася вправами для стабілізації психологічного стану дітей, розповіла, як розрізняти невербальні сигнали своїх учнів. Світлана Ройз поділилася з учасниками вебінару порадами, як допомогти дитині, яка переживає стрес чи панічну атаку. Також психологиня дала детальний алгоритм, за яким варто працювати з дітьми, аби навчання для них було в радість, і вони могли розкрити свій потенціал.
Починайте урок із вправ на стабілізацію
Світлана Ройз радить починати будь-яке заняття з вправ на стабілізацію.
«Все, що має працювати з дітьми та дорослими має бути дуже простим, але глибоким. Простота не означає спрощеність. Те, що може допомогти вийти із блокування стресом — це радість. «Ін’єкції» радості нам потрібні, аби ми впоралися із навантаженням кортизолом», — каже Світлана Ройз.
Психологиня пропонує попросити дітей перед уроком подивитися на підлогу, потім — на стелю і стіни.
«Ми перефокусовуємо увагу з думок, залучаємо різні м’язи й повертаємо контакт з реальністю. Таким чином, окреслюємо свої кордони, кажемо своїй нервовій системі: «Є стіни, підлога та стелі, ми — в безпеці». З цього можна починати уроки з дітьми: коли вони повертаються з укриття, або ж коли приходять туди», — ділиться Світлана Ройз.
Для того, аби дітям було легше включитися в навчальний процес, психологиня радить запропонувати їм вправу, пов’язану з ритмом, наприклад, простукати ритм пісні «Ой у лузі червона калина». Головне, аби ритм починався постукуванням грудної клітини й закінчувався теж нею.
Якщо дитина дуже занепокоєна чи стривожена необхідно швидко заземлитися: потупцяти ногами, відчути 9 точок опори тіла, а також приділити увагу диханню. Для цього можна завантажити спеціальні дихальні картки, які ми розробили спільно з пані Світланою. Картки доступні тут.
Чому дитина замовкає перед дошкою, хоча все знає?
«Під дією кортизолу зона Брока вимикається. Треба запропонувати будь-яку дію, яка б знизила рівень кортизолу і повернула відчуття безпеки, наприклад, промовляти якийсь звук. Краще, якщо у цьому звуку будуть приголосні, адже контакт язика з піднебінням теж працює як практика заземлення для віднайдення стійкості», — каже Світлана Ройз.
Світлана Ройз звертає увагу, що всі системи нашого тіла ритмізовані — дихання, кишківник, час засинання та пробудження. Під час стресу ритми збиваються.
«Як тільки можливо після подій, пов’язаних з травматизацією потрібно швидко відновити школи та дитячі садочки та повернути в них дітей офлайн. Це прирівнюється до психологічного втручання — повернути дітям відчуття нормальності та ритму. Якщо дитина не відчуває ритму — вона не відчуває безпеки, а отже, не може навчатися та проявляти свій потенціал», — каже Світлана Ройз.
Як розпізнавати невербальні сигнали та емоції
Важливо подавати правильні невербальні сигнали, каже психологиня, адже в стресі діти зчитують найперше їх, а не слова. Наприклад, стиснуті щелепи можуть їх впевнити в тому, що вчитель на них злиться, а не втомлений і має зовсім інші причини такої напруги.
Зокрема необхідно правильно зчитувати й невербальні сигнали дітей: якщо дитина поруч із вчителем почала позіхати, це не означає, що їй нецікаво, а може бути сигналом, що вона нарешті почувається розслаблено та безпечно. Так само, коли дитина похитується на стільці — це також не свідчить про неуважність, а навпаки, адже такими рухами втомлена дитина намагається відсіяти зайві сигнали довкола та сконцентруватися. У такій ситуації буде корисним запропонувати цілому класу руханку.
Світлана Ройз наголошує на важливості вміння виражати емоції, а також їх відчувати, розрізняти та зчитувати у дітей.
«Коли дитина маленька, найголовніше, щоби в неї був надійний дорослий, у якого обличчя виражає емоції. Бачити емоції для дитини означає мати зворотний зв’язок від світу і передбачуваність. Але також потрібно пам’ятати, що дитина у стані вигорання може втомлюватися від великої кількості мімічних сигналів і їй буде легше вас слухати, коли вона не дивиться в обличчя», — пояснює Світлана Ройз.
Стабілізація – конфронтація – інтеграція: алгоритм роботи зі складною темою
Психологиня наголошує, що чим вищий рівень тривоги у дітей, тим детальніших інструкцій вони потребують, і відповіді на їхні уточнення та питання можуть допомогти дітям приборкати тривогу. Коли вчитель (-ка) розуміє, що досвід, в який він або вона вестимуть дітей, буде для останніх складний, то потрібно рухатися за алгоритмом «Стабілізація — конфронтація — інтеграція»:
«Стабілізація — це заземлення в поточному моменті, дихання, повернення до тіла. Конфронтація — це доторк до складної теми, ця частина зазвичай дуже коротка. Останній блок, інтеграція, може виглядати так: «Що сьогодні для тебе було найважливішим? Який новий досвід ти береш у своє життя?» Коли готуєте щось на складну тему, діти не можуть виходити з уроку, контакту із вами без фази інтеграції», — розповідає психологиня.
Дітям, каже Світлана Ройз, необхідні позитивні підкріплення на шляху освоєння нових знань та вмінь: давайте відгук який підбадьорить, а не просто вивищить серед інших. Не «твій твір найкращий в класі», а «ти так влучно описав (-ла) це, що я почуваюся ніби в тому місці».
«Похвала націлена на особистість дитини й часто — на порівняння: «ти – краще». А підтримка — про зусилля, про те, що саме ця дитина могла зробити. Кажіть не «прекрасний малюнок», а «сонце на твоєму малюнку наче світиться». Варто звертати увагу на щось конкретне, давати подробиці — це буде відчуватися більшою мірою», — звертає увагу психологиня.
Також, додає Світлана Ройз, важливо приділяти увагу усім дітям, адже ваша холодна реакція може стати сигналом для інших дітей, що, наприклад, ця дитина не варта уваги.
«Національний проєкт: пишемо есе» — інноваційне навчання письма для учителів та учнів, що передбачає впровадження унікальних методичних матеріалів, які сприятимуть розвитку критичного мислення, навичок письма та читацької грамотності українських школярів.
Ці матеріали «Смарт освіта» розробила на основі інструментів National Writing Project (США) з доведеною ефективністю (за результатами досліджень SRI) та виклала їх на сайті проєкту у форматі 9 модулів та допоміжних художніх й наукових текстів, які освітяни можуть використовувати у своїй роботі безоплатно: https://essay.nus.org.ua/
«Національний проєкт: пишемо есе» здійснює ГО «Смарт Освіта» за підтримки Grammarly, National Writing Project, Theirworld та Global Business Coalition for Education.
Пілотування матеріалів здійснюється за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
