Цього навчального року стартував наш проєкт «Залишаємось з Україною» для молодших школярів. Три родини поділилися своїми враженнями про навчання, а також розповіли, які завдання найбільше подобаються дітям та чи допомогли заняття спілкуватися українською у побуті за тисячі кілометрів від України.
Віха для дітей молодшого шкільного віку бере початки з проєкту «Залишаємось з Україною», який попередні два роки проходив для учнів середньої та старшої школи. Він дозволяв учням 5-11 класів за кордоном зберігати зв’язок з Україною та її системою освіти. Новий напрям проєкту дає дітям можливість продовжувати чи почати вивчати українську мову, попри тимчасове перебування в іншомовному середовищі.
У курсі вчителі допомагають опанувати мову учням, які через повномасштабне вторгнення росії вимушено живуть за кордоном та переважно не мають доступу до регулярної української освіти, або ж і зовсім не мали досвіду навчання в українських школах.
Любов Колесник, мама четвертокласниці Аліни розповідає, що зараз родина проживає в Польщі, а донька відвідує польську школу. У родині, каже пані Любов, спілкуються українською мовою.
«Після переїзду до Польщі було хвилювання, щоб Аліна не забувала рідну мову, адже плануємо повертатися в Україну. Одного разу натрапила в мережі Інтернет на оголошення про безкоштовні заняття для діток за кордоном із вивчення української мови. Не роздумувала ні хвилини. Зареєструвала одразу.
Донечці подобаються заняття. Вони проходять 3 рази на тиждень у зручний для нас час. Любов Ігорівна знаходить індивідуальний підхід до кожної дитини. На заняттях діти вивчають види текстів та вчаться їх розрізняти, удосконалюють навички читання, вчать самостійні та службові частини мови та ще багато цікавого. Учитель застосовує різні інтерактивні вправи, які позитивно впливають на мотивацію учнів під час навчання. Наприкінці заняття обов’язковою є рефлексія. Кожен учень розповідає про те, що сподобалося, а що ні. Діти озвучують вчителю побажання щодо вправ, над якими вони б хотіли працювати в майбутньому.
Моя донька стала більш відкритою до спілкування та впевненішою у собі. Значно покращився рівень знань з української мови. Я намагаюся закріпити вивчений матеріал, використовуючи інтерактивні вправи із сайту Wordwall.
Щиро дякую всім причетним до ГО «Смарт освіта» за можливість навчатися рідної мови у такий важкий час!» – говорить Любов Колесник.
Ольга Бондаренко, мама четвертокласниці Марії, розповідає, що зараз родина проживає у Варшаві й удома спілкується українською мовою.
«Для нас важливо, щоб діти вивчали українську мову, історію, літературу. Самостійно дитині важко навчатися, тому шукали можливість онлайн-навчання. Ваші проєкти є якісними й добре організованими. Присутність постійного вчителя, який спілкується з дітьми, навчає, вислуховує їхні ідеї — дуже важливе рішення. Це певним чином формує спільноту, альтернативу живого спілкування. Також, можливість безкоштовно брати участь в проєкті — вагомий фактор.
Донька каже, що почала розуміти більше, що написано в підручниках. Вдома ми стараємося переглядати фільми українською мовою. Знайшли бібліотеку з українськими книжками.
Доньці подобається виконувати завдання вчителя, читати, описувати птахів, малювати.
Поза заняттями донька періодично переписує текст із книжки в зошит. Тренується граматично писати, а також читає книжки молодшим братикам.
Марія з радістю підключається на урок, чекає заняття. Любить малювати та виконувати додаткові завдання. Багато часу виділила для підготовки презентації про визначні пам’ятки України.
Для порівняння — на початку проєкту, вона скептично поставилася до можливості онлайн-навчання. Вважаю, що тут важливу роль відіграв позитивний та професійний підхід вчительки пані Люби.
Вчителька хвалить дітей за добре виконане завдання. Дозволяє бути собою. Для дитини це гарна мотивація. Її рівень самооцінки піднявся, порівняно з початком року. Вона впевненіше відповідає, тоді як на перших уроках мовчала й соромилася говорити», — каже Ольга Бондаренко.
Марія Бондаренко та брати
Родина учня проєкту Гліба зараз живе на Сардинії в Італії. Глібу 10 років, а в сім’ї, каже мама хлопчика Марина Пліш спілкуються декількома мовами: українською, італійською та російською.
«В Україні Гліб зараз в п’ятому класі й нині в нас домашнє навчання. Минулого року старший син Микита вчився у вашому проєкті, нам дуже сподобалось! Це цікаво й багато інформації, і оскільки Гліб в Україні ходив до школи дуже мало, то ми вирішили, що в цьому році він піде у ваш проєкт.
Я бачу зміни: він цікавиться мовою, старається розмовляти українською, каже, що дуже багато чого пригадав. Заняття проходить три рази на тиждень і ми стали частіше розмовляти українською мовою вдома. Якщо запитати у Гліба, що йому подобається, він називає граматику, каже, що подобається, як все роз’яснюють. Зазвичай, після занять у нього є натхнення щось намалювати) На заняття ходить із задоволенням! Практично ніколи не забуває про них, я можу забути, що сьогодні заняття, а він — пам’ятає. І мені, і йому подобається все, він дуже впевнений в собі і вже не соромиться, як раніше.
Щиро дякуємо від всієї нашої сім’ї за таку чудову школу, такі цікаві заняття-уроки!» – каже Марина Пліш.
Сімʼя Пліш
«Залишаємось з Україною» для молодших школярів — це перший в Україні проєкт такого штибу для дітей 3-4 класів із вивчення української мови як другої функціональної в іншомовному середовищі. За перший рік існування курсу ми залучили 142 молодших школярі, які нині перебувають за кордоном через російське вторгнення і майже не мають можливості навчатися в українській школі, або мають сімейну форму навчання. В основу формування груп ми поклали не вікові особливості, а розподіл за рівнями володіння мовою. Для викладання ми також залучили 10 вчителів, які пройшли відбір та навчання щодо особливостей викладання в умовах полілінгвізму.
Проєкт «Залишаємось з Україною» реалізовує ГО «Смарт освіта» за підтримки Theirworld.
