Хочемо вас познайомити із Євгенієм Шелестом — вчителем історії України та всесвітньої історії родом із міста Носівка. Євгеній працює у Britannica School, вже 1,5 роки викладає у проєктах Смарт освіти “Вчися вухами” та “Залишаємось з Україною”, а також веде свій телеграм-канал “Що там по історії?”.
“Вчися вухами” — це безоплатні аудіоуроки для учнів 7–11 класів із української мови, літератури та історії України, громадянської освіти та всесвітньої історії. Тривалість кожного уроку — близько 20 хвилин. Уже вийшло понад 220 аудіоуроків, що охопили 105 000 прослуховувань на різних подкастингових платформах. Слідкувати за виходом нових аудіоуроків та новинами проєкту можна на нашій сторінці в Instagram.
“Залишаємось з Україною” — проєкт, створений для українських дітей, які тимчасово перебувають за кордоном через російську агресію. Це «живі» онлайн-уроки з української мови, літератури та історії України для дітей 5-11 класів. Проєкт дає можливість українським учням зберігати зв’язок з Україною та її системою освіти. До 2023-2024 навчального року долучилося понад 1700 дітей, це 80 груп, та команда із 53 вчителів.
Одна з найяскравіших фішок Євгенія у викладанні, зокрема у цих проєктах, — використання мемів про історію. Він не лише любить створювати їх власноруч, а й часто дає своїм учням завдання зробити мем на якусь історичну тематику. Крім того, Євгеній у роботі використовує інтерактивні завдання, аби зацікавити дітей у вивченні історії та народити в них запит, — адже, на думку вчителя, “запит учня завжди важливіший за програму”.
Сьогодні розповімо вам більше про історію Євгенія, про цікаві підходи до викладання, а також поділимось мемами від вчителя та його учнів.
Як почалася історія історика
Євгеній має 7 років досвіду вчительства, і, крім історії, мав нагоду викладати ще й правознавство, художню культуру та навіть інформатику. Життєва історія вчителя цікава: його аж тричі виганяли з університету, після чого він мав “хаотичні робочі звʼязки” — адже працював і вантажником, і лаборантом, і навіть монтером колій на залізниці.
Але у 2010 році Євгеній таки вирішив отримати повну вищу освіту і цілком випадково обрав професію історика. Своє перше заняття провів 16 січня 2016 року у сільській школі, і у той момент зрозумів, що він на своєму місці.
“Урок, звісно, був жахливий, але моя борода, довге волосся і нестандартний підхід до викладання дітей спочатку зачаровують, а потім вони вже не можуть схаменутися, як вчать історію”, — розповідає вчитель.
На думку Євгенія, історія — досить простий предмет, і головне, чого він вчить, — це дисципліна. Тим, кому не лежить душа до історії, вчитель дає просте завдання — відшукати власну силу волі, сісти та вивчити окремі події, дати, імена. Є завдання, є зроблена робота — є оцінка, нічого більше.
Тим же, у кого є інтерес, Євгеній, навпаки, дає менше вправ і проводить більше дискусій та обговорень, підтримуючи цікавість дитини — адже саме вона, на його думку, є “шляхом до пізнання”.
Свій підхід до викладання вчитель базує на двох аспектах: визнання власного “я не знаю” та уміння чути запити дітей і реагувати на них. Також, на думку Євгенія, бути вчителем-методистом — це не лише про розробку програми та слідування шкільним стандартам, а й про більш сучасний європейський підхід — відчуття дитини.
“Викладач має вчитися знаходити підходи до дітей та створювати свою унікальну “золоту середину” проведення занять. Часто буває, що діти прийшли на заняття, і в мене був один план, але дивишся на них — і там зовсім інший настрій. Тоді я прямо на ходу маю щось придумати, аби відповідати їхньому запиту. Щоб учні вчили твій предмет — їх треба завжди дивувати, і це справді цікавий виклик для мене як для вчителя”.
Загалом викладання для Євгенія — це про постійний саморозвиток. Зокрема, своє хобі — кататися на велосипеді та ходити у походи — вчитель переніс у навчальний процес і регулярно водить на outdoor-заняття своїх учнів, аби навчити їх взаємодіяти з природою. Адже, на думку вчителя, будь-яка робота завжди має бути у задоволення.
Улюблена подія в історії України?
Перші битви Хмельницького. Це просто класика: тактичні переваги козаків і приниження польського війська. Дуже красиво.
Улюблена подія у всесвітній історії?
Греко-перські війни. Коли невеликі греки змогли надавати великій Персії. Завдяки цьому ми тепер маємо філософію, демократію і всі красоти грецької культури.
Улюблена постать в історії?
Іван Франко. Це людина-машина. Перший український письменник, який справді заробляв письмом. Великий мислитель, політик, громадський діяч. Людина, у якої в годиннику явно було не 24 години, а повних 26, адже він встигав робити неймовірну кількість корисних, соціально важливих справ.
Ще й виховував 4 дітей 🙂
Оригінальні підходи до вчительства
Євгеній прихильник індивідуального підходу до учнів — тож часто створює для них завдання виходячи з їхніх уподобань та навіть талантів. Звідси з’являються цікаві інтерактивні методи роботи — його учні вже і малювали агітаційні плакати “Голосуйте за Хмельницького”, і робили макети для сторіс на тему Першої світової війни, і навіть власноруч створювали трипільські глечики.
Крім того, вчитель любить давати завдання дітям самостійно проводити уроки — за його словами, підготовка до заняття мотивує зануритись у тему і, непомітно для самого учня, зацікавлює його. У результаті дитина вчиться проводити власні паралелі, шукати взаємозв’язки, і таким чином починає справді розуміти матеріал.
Ну і куди ж без оригінальних презентацій та рефератів — про улюблене оформлення роботи Євгеній згадує з посмішкою:
“У мене є дуже смішний реферат — зробила учениця сьомого класу.
Титулка в яскравих кольорах з дуже гарними квітами, а тема…”
Тим не менш, уже 4 роки улюбленим методом роботи Євгенія з учнями залишаються меми. Ідея їх використання прийшла до вчителя від бажання “оживити історію”. Хоч у традиційному викладанні їх мало хто використовує, Євгеній вважає, що гумор — це те, що допомагає дітям розслабитись на заняттях і побачити, що за незнання дат “переважно не б’ють, і навіть не кусають”.
“Якщо ти можеш з чогось посміятись — то ти хоча би приблизно розумієш суть ситуації, адже створити жарт без розуміння неможливо. Ніхто не буде жартувати про шлюб, не побувши у шлюбі. Так само в історії — ти не зможеш скласти мемчик про Хмельницького, якщо не знаєш, хто він і що робив. Я регулярно даю дітям вправу на створення мемів, і прекрасно видно, хто просто копіює картинку і натягує ситуацію з мема на історичну подію, а хто реально розуміє тему і створює якусь цікаву ідею. Іноді я цілеспрямовано показую меми на початку уроку і видивляюся, хто з них засміявся, а хто ні — тоді я хоча б розумію, кому потрібно краще пояснити тему”, — розповідає вчитель.
Меми учнів
Меми Євгенія
Про війну: власна історія та про зміни у роботі з учнями
На цю тему Євгеній говорить із болем — для нього, як для історика, повномасштабна війна все ж стала здивуванням. У перші дні він поїхав на Чернігівщину, аби забрати рідних. Проте, коли ті відмовилися виїжджати, вчитель залишився із ними в оточенні і забувався у домашній роботі. “Уявіть собі: навколо вибухи, літають літаки, десь йде танкова колона, а я в цей час рубаю дрова або обрізаю садочок”.
Та вже за кілька тижнів Євгеній повернувся до викладання. А ще — почав їздити у благодійні концерти з гуртом “Кредо”, де був ведучим та навіть грав на барабанах. Наразі вчитель продовжує працювати у київській школі офлайн:
“Спершу за роботою я просто ховався, але спілкування з дітьми насправді заряджає. Хоч від них і втомлюєшся, але водночас ти отримуєш від учнів великий ресурс. Так чи інакше, ти маєш залишатися функціональним, маєш працювати. Бо твоя робота штовхає країну вперед: ти працюєш, отримуєш оплату за свою роботу, — отже, можеш донатити. Тим не менш, я відчуваю, що зачерствів за час роботи, адже емоційно проживати усі події просто немає ні сил, ні часу — тим паче, якщо ти потрібен дітям, яким справитись із подіями набагато важче”.
Зі “Смарт освітою” Євгеній також почав працювати вже з другого тижня повномасштабної війни. Головною його метою було допомогти учням морально справитися з подіями, що відбуваються навколо, а також згуртувати і об’єднати їх.
Уже 1,5 року Євгеній активно викладає у проєкті “Залишаємось з Україною”, допомагаючи дітям з усіх куточків світу відчувати свою спільність і власну приналежність до України. Завдяки цим заняттям деякі учні сформували дружні стосунки поза уроками, і навіть їздять в інші країни у гості до своїх однокласників.
Крім того, Євгеній вже півроку записує аудіоуроки з історії України для проєкту “Вчися вухами”, і з натхненням розповідає, який це щоразу цікавий виклик для нього — підготувати такі матеріали для нового подкасту, щоб справді захопити увагу слухачів і привити любов до історії.
Учитель розповідає про зміни через війну і в процесі викладання. Крім загальної зацікавленості історією України замість всесвітньої історії, Євгеній також відмічає зростання уваги учнів саме до ролі росії в історії України.
“Якщо раніше реакція була нульова або мінімально негативна, то тепер кожна поява московського царства чи російської імперії — це прямо фу-фу-фу. Часто чую запитання на кшталт “А чого ми раніше з ними нічого не зробили?”. Крім того, у підлітків часто чорно-біле сприйняття — так вони вчаться розділяти світ. І, на жаль, багато з них налаштовані доволі агресивно-радикально, якщо не сказати кровожерливо. Для них вихід з ситуації бачиться, наприклад, у знищенні 160 мільйонів росіян. Начебто і непогана ідея, але це вже було в історії і закінчилось поганими наслідками. Тож я намагаюся з ними говорити про це на прикладі того ж Голокосту, через це у нас часто виникають важливі дискусії”.
Наразі у планах Євгенія — написати власний підручник на кшталт “Історії України від діда Свирида” та почати знімати власні відеоролики.
А ще вчитель жартома розповідає, що хоче, “аби від істориків нарешті відчепилися: адже у сучасних реаліях нести відповідальність за історію України — це справді великий тягар”.
Проєкт “Вчися вухами” здійснюється за підтримки Educo Foundation, проєкт “Залишаємось з Україною” — за підтримки Theirworld.
Авторка: Ольга Лещик
