Немає поганих емоцій, вони є нашою реакцією на ситуацію, а тому повинні проживатися, а не уникатися: психологиня Тетяна Ширяєва про емоційний інтелект у підлітків

Розвиток емоційної складової такий же важливий, як й інтелектуальні потреби, оскільки емоції впливають на формування та становлення особистості, дорослості. Доволі часто ми забуваємо чи навіть забороняємо собі проживати емоції, зокрема, це стосується й підлітків. Про те, чому важливо допомагати дітям відчувати увесь спектр емоцій,  до слова, злість також, та розвивати емпатію й емоційну стійкість, ми поспілкувалися із науковицею та психотерапевткою Тетяною Ширяєвою.

Тетяна понад 15 років практикує психотерапію, має науковий ступінь кандидата наук із психології та 15 років займалася викладацькою діяльністю у Національному університеті «Острозька академія». Наразі психологиня співпрацює з ГО «Смарт освіта», спільно з якою готує та перекладає матеріали з психологічної тематики для учителів, дітей та батьків, а також проводить заняття у шкільній програмі соціально-емоційного навчання для підлітків SPARK Resilience (СПАРК Резилієнс).

Про підлітків та важливість роботи з їхніми емоціями

Я дуже емоційна людина і переконана, що важливо давати собі можливість відчувати. Як науковиця скажу, що проблема емоцій як сфери психічного розвитку особи досліджується вченими давно. Світ, у якому ми живемо, є надзвичайно прагматичним та дуже орієнтованим на когніцію людини. Ми навчаємося розуміти і робити висновки, приймати рішення. І це безперечно важливо, але ми не повинні забувати про емоції. 

На питання, чому я почала працювати із підлітками зауважу, що формування особи починається в дитячому, а продовжується у підлітковому віці. Дослідження емоційної сфери підлітків є надзвичайно важливим, зважаючи на те, що це період становлення та розвитку особи. Він є визначальним для здійснення в подальшому (дорослому) житті успішної соціалізації, професійної діяльності, вміння долати професійні та особистісні складнощі, зберігаючи при цьому емоційну стабільність та стійкість.     

Емоційна сфера містить широкий спектр переживань та почуттів, на виникнення яких впливає можливість чи неможливість задовольнити потребу. Емоції сигналізують саме про це. Власне, підлітковий вік є емоційно насиченим періодом життя, який впливає на формування стійких реакцій та способів адаптації. З іншого боку, емоції впливають на стан здоров’я, успішність у школі, відчуття себе, готовність контактувати з іншими.

Таким чином, працюючи з емоційною сферою підлітків, можна її стабілізувати зараз та дати підліткам інструменти для вирішення актуальних для них проблем, підвищити психологічний імунітет, ймовірно вплинути на успішність, безперечно вплинути на фізичний стан. До того ж, це стане фундаментом для трансформації підлітків у стійких дорослих, які є адаптивними до безкінечних змін сьогодення, та не даватимуть емоціям взяти гору. 

Як і кожний віковий період, підлітковий вік має свої особливості, які пов’язані із розвитком психіки:

• підлітки емоційно збудливі, легко запалюються справою, яка здається цікавою, втім, так само швидко можуть перестати нею займатися через зникнення інтересу чи виникнення більш захоплюючої діяльності;
• підлітки шукають справедливості та відстоюють свою думку, тим самим відстоюють свої кордони, та різко реагують на несправедливість щодо них чи людей, які їм цікаві чи близькі;
• підлітковий вік відомий нігілізмом та невизнанням авторитетів. У підлітковому віці, як ніколи раніше, можна почути про те, що «все не так», «це не підходить», «це не працює»;
• емоційні переживання підлітків відрізняються від дитячих своєю глибиною та стійкістю, нерідко вони викликають образу та довго утримуються у пам’яті;
• підлітки інтенсивно переживають тривожність чи страх, які найчастіше пов’язані з розвитком міжособистісної та інтимної сфери, переживанням закоханості. Постійне або ускладнене переживання цього може викликати ускладнення психологічного стану;
• складність почуттів та емоцій, відсутність навичок розуміння та контролю емоційної сфери може бути причиною переживання «невідповідних» емоцій. Наприклад, сльози як реакція на ситуацію, яка викликає злість: її небезпечно чи неможливо ідентифікувати чи переживати, тому з’являється інша реакція у вигляді сліз;
• розвиток самосвідомості та рефлексії супроводжується впливом на власну самооцінку, яка найчастіше необ’єктивна і негативна;
• у підлітків є надзвичайно важлива потреба у схваленні, прийнятті та визнанні членами колективу, до яких вони тяжіють у цей період. Батьки знають про цей час як про період, коли думка приятеля є важливішою за думку дорослих через втрату ними авторитету. Інколи цей страх відторгнення колективом спонукає до неправильних, нездорових чи небезпечних вчинків;
• підлітки формують дружні зв’язки за інтересами та перебувають у них тривалий проміжок часу.

Накладання всіх цих переживань на контекст війни, звісно, підсилює певні процеси, що може мати як позитивні, так і негативні наслідки. Особисто я люблю підлітковий вік, бо він уже усвідомлений, але багатогранний і різнобарвний. Дорослі, які перебувають поруч із підлітками, насправді, почуваються не менш нестабільно, часто остерігаються та лякаються цього періоду. Як психолог та психотерапевт я тяжію працювати із дорослими, а підлітків вважаю теж такими, тому вони завжди були у моєму полі професійної діяльності. У силу розхитування авторитетів, підліткам важливо знати, що є дорослі, які залишатимуться із ними попри їхні внутрішні процеси. Я вважаю себе доволі стійкою у цьому, тому ризикую будувати такі відносини.

Про емоційний інтелект та як з ним працювати

Давайте почнемо із класичного теоретичного розуміння поняття. Емоційний інтелект – це здатність відчувати, виражати, розуміти та керувати емоціями. З цим тісно пов’язані вміння формувати міжособистісні зв’язки. Навчання емоційному інтелекту сприяє формуванню відкритості, самоусвідомлення та можливості проживати емоції, особливо складні, адже це є фундаментом для емоційного розвитку та дорослості.

Вміння проживати як позитивні, так і негативні емоції, свої та інших людей, – це ознака емоційного інтелекту. Я маю на увазі, що для успішної соціалізації та взаємодії важливо помічати не лише власні емоції, а й ідентифікувати, що відбувається з іншими людьми, з якими ми взаємодіємо. Чим раніше ми навчимося це робити, тим більша ймовірність, що ми зможемо навчитися адаптовуватися у невизначеності, знаходити здорові способи реагувати на стресори та долати виклики, бо, направду, наше сьогодення є невизначеним і сповненим викликів.

Класична модель емоційного інтелекту, розроблена Д. Маєром та П. Саловей, включає емоційне сприйняття, інтеграцію, розуміння та менеджмент. Тож, розвиваючи емоційний інтелект, ми вчимося сприймати емоції (помічати, відчувати їх на тілесному рівні також), інтегрувати, розуміти, чим вони викликані, та як можна їх прожити, і зрештою, дати собі можливість конструктивно їх розмістити у контексті конкретної ситуації.

Підліткам емоційний інтелект допомагає розуміти, хто вони і що відчувають. З клінічної точки зору, низький емоційний інтелект асоціюється із високим рівнем ризику переживання тривоги та депресії.  

Серед інструментів, які допомагають розвивати емоційний інтелект, я б виділила:

• Щоденник емоцій (фіксація події та емоції, яка відчувалася в результаті проживання події). Я заохочую за можливості щоденно вписувати бодай 1 емоцію, яку було помічено. Я прошу також звертати увагу і на те, якими фізичними відчуттями у тілі супроводжується емоційне переживання. 
• Про почуття важливо говорити з іншими та легалізувати емоції, які переживаються. Немає поганих емоцій, вони є нашою реакцією на ситуацію, а тому повинні проживатися, а не уникатися.
• Оволодіння методами релаксації, медитації, йога, вправи на дихання. 
• Розвиток рефлексії та навчання технікам відтермінування реакцій (зупинитися та порахувати до 10).
• Розвиток навички співпереживання.
• Читання та обговорення книг, де йдеться про підліткові історії.
• Розвиток комунікативних навичок, асертивності та вирішення конфліктів.
• Залучення до групових діяльностей, де практикується комунікація та співпраця.

Розвиток емоційного інтелекту у підлітків потребує часу і постійної практики, але ці навички значно поліпшують їхнє життя, допомагаючи краще розуміти себе та інших, а також ефективніше долати виклики. Між іншим, багато що з цього ми робимо на курсі СПАРК Резилієнс.

Дати емоціям жити

У тій ситуації дівчинка дуже любила дорослих і боялася їх втратити, тож заборонила собі відчувати злість, бо інакше, вона думала, вона би втратила батьків, які б перестали її любити. Пішло багато часу на те, аби визнати, що злість має право відчуватися, вона не руйнує, можна відчувати її і залишатися у гарних стосунках з іншими. І це було величезним здобутком. Варто пам’ятати, що коли ми навчилися відчувати якусь емоцію, то ми не будемо відчувати тільки її, ми просто вводимо її у систему координат наших емоцій.

Хочу підкреслити, що невміння помічати та жити емоції є небезпечним. Інколи це набуває соматичної природи. Ми хворіємо. Тож не забуваймо, що діти мають право на дитинство, а емоції на те, щоб їх помічали та проживали. 

Про програму СПАРК Резилієнс

Як я вже казала, для мене особисто важливо, щоб дитина жила дитинство. І у цьому цінність програми SPARK Resilience, бо там ми звертаємо на це увагу.

Із «Смарт освітою» – громадською організацією, що втілює освітні та психологічні проєкти, зокрема СПАРК Резилієнс, я особисто познайомилася уже у розпал повномасштабної війни в Україні, у 2023 році, коли співзасновниця «Смарт освіти» пані Оксана Макаренко шукала можливості втілити в життя свою ідею створити сайт-каталог для освітян (і не тільки), де були б розміщені цікаві матеріали, міжнародні програми, досвід міжнародних науковців, що викладений у програмах психологічної підтримки себе, дітей, інших тощо.

Ця ідея була реалізована, платформа має назву resilience.help і, насправді, має багато різних, важливих матеріалів, які допомагають нам переживати складні періоди та залишатися стійкими. Наголошу, що платформа оновлюється матеріалами, усі вони є науково-доказовими та дієвими: там є поради тим, хто їх потребує, та інформація для тих, хто хоче дізнатися природу тих чи інших психічних явищ. Головною аудиторією та читачами матеріалів, безперечно, є освітяни України, але відвідувачами платформи є і діти, і батьки.

СПАРК Резилієнс, шкільна програма соціально-емоційного навчання для підлітків, що спирається на позитивну психологію та когнітивну поведінкову терапію, була надана ГО «Смарт Освіта» британською ГО «Partnership for Children». Від самого початку нашого знайомства із представниками британської організації у мене виникало відчуття, що їхні програми мені подобаються. Тому, коли постало питання, з якої програми ми б почали роботу із українськими дітьми та підлітками, було обрано СПАРК Резилієнс, бо він передбачає роботу саме із дітьми 10-13 років.

Власне, СПАРК Резилієнс не є психотерапевтичною інтервенцією. Це програма, яка навчає дітей та підлітків усвідомленню та розвиває в них емоційну обізнаність. Між іншим, розробники програми довели її ефективність у зниженні рівня депресії та підвищенні рівня самооцінки у підлітків.

Ми вже почали цю програму і маємо перших її україномовних слухачів. СПАРК вчить бути стійкими і робить це у ненав’язливий та цікавий спосіб. Там невеличкими простими кроками ми вибудовуємо міцний та щільний емоційний каркас, навичку утримувати який ми матимемо і в подальшому дорослому житті. Якось я почула коментар, що програма не відповідає віковим особливостям українських дітей, бо наші діти доросліші за інших, а програма надто дитяча.

Принагідно нагадаю, що якщо вам цікаво дізнаватися про емоційний інтелект та ваша дитина висловлює бажання приєднатися до курсу СПАРК Резилієнс, напишіть на spark-ukr@smart-osvita.org.

---

Авторка: Ольга Лещик, журналістка, викладачка, режисерка