Процес письма — це не тільки логічне поєднання речень у твір, а й зародження ідеї, її оформлення, редагування і переписування. Учениці «Національного проєкту: пишемо есе» поділилися своїми улюбленими вправами на кожному етапі писання та що допомагає знайти натхнення та долати страх «чистого аркуша».
Проєкт пропонує процесуальний підхід до письма, який охоплює три етапи:
- предписання (підготовчий етап збору ідей для тексту),
- писання (формування першої чернетки тексту),
- переписування (прояснення значення тексту та його критична оцінка).
«Для того, щоб отримати гарний результат, корисно подивитися на звичні речі з незвичного ракурсу. Проєкт пропонує новий погляд на розвиток мовлення – процесуальне письмо. Цей підхід ефективно застосовується в Сполучених Штатах Америки. Зараз, упроваджуючи його в Україні, усвідомлюємо комплексний потенціал такої роботи, адже процесуальне письмо базується на засадах, проголошених Концепцією НУШ», — каже тренерка проєкту Тетяна Байдаченко.
Предписання: як зібрати ідеї для тексту
Процесуальний підхід до письма, зазначають методисти у посібнику, розрізняє якісно відмінні етапи роботи над текстом, кожен із яких має різну мету. Розуміння цієї відмінності дає змогу працювати над текстом ефективніше й не ставити собі неможливі вимоги.
Техніка вільного письма, запропонована у посібнику, допомагає зібрати ідеї для тексту на першому етапі писання — предписання.
Скриншот з посібника
«Мені найбільше до вподоби вільне письмо. Це класна можливість висловити свої почуття та емоції, без певних критеріїв. Мені подобається що не потрібно дотримуватися правил звичайного письма, можна писати «як відчуваєш». Натхнення саме приходить, коли потрібно, адже є безліч тем, на які можна писати. Воно може зʼявитися навіть від звичайної прогулянки в парку. Коли натхнення немає, я намагаюся розслабитися та подумати про певні буденні речі, адже саме через них воно може зʼявитися.
Розписатися допомагає моя фантазія. Часто, коли не знаю що писати, можу будь-що придумати, і від цього почнеться потік думок. Варто просто не сильно задумуватися про сам текст, можна творити та фантазувати.
Письмо допомогло мені легше формулювати свої думки. Я помітила, що з ним мені стало легше виражатися, добирати правильні слова, та придумувати сюжет для текстів. Після декількох уроків есеїстики мені стало значно легше писати та знаходити натхнення.
З усіх етапів письма мені подобається саме формулювання ідеї. Я люблю коли в мене зʼявляється тема для письма та починається потік думок. Всього лиш від одного речення мені надходить ще більше думок, за якими я складаю текст. Мені подобається виражати та доносити свою думку іншим», — каже учениця 8 класу зі Львова Евеліна Лисейко.
Також помічною вправою аби розписатися може бути «Письмо з одного слова», мета якого за визначений час описати все, що спадає на думку щодо певного слова:
«Найбільше мені подобається вправа «Письмо з одного слова», вона допомагає мені «розписати» листок.
А коли у мене немає натхнення, я малюю. Завдяки малюванню я можу виплеснути ураган почуттів та емоцій всередині мене.
Спочатку, коли я тільки приєдналася до цього проєкту, то у мене був страх «чистого аркуша», але коли ми почали виконувати різноманітні вправи, особливо «Вільне письмо», «Три по три», то він зник. Кожне завдання допомагало мені відкривати щось нове про себе та мої можливості.
З часом я зрозуміла, що мені вже набагато легше писати тексти та розуміти їх. Виділяючи в тексті фокусні слова, я навчилася знаходити в ньому найголовніше. Щиро надіюсь, що робота з текстами дозволить мені правильно виражати свої думки, структурувати інформацію», — розповідає учениця 8 класу зі Славути Олександра Свідніцька.
Також для формулювання ідеї тексту та оформлення власних думок корисною стане вправа «Письмова розминка». Вона передбачає прочитання текстів та обговорення з іншими учнями головних доказів та тез:
«Моя робота у проєкті розпочалася із чудової вправи Марії Титаренко «Якби я була сторінкою тексту». Сторінкою була б важкою для читання, тому що написана вона латиною, яку добре розуміють лише лікарі. Жанр тексту — фентезі, як і у моїх улюблених книг, які надають мені нові ідеї та думки. Книга «Вогонь і кров» Джорджа Мартіна та інші мої улюблені, викликають у мене бажання писати та допомагають боротися зі страхом «чистого аркуша». І тому, коли я кожного разу на заняттях виконую вправу «Пишемо з одного слова», мій мозок активується, думки линуть і виходять чудові твори. Вправа «Письмова розминка» допомагає мені сконцентруватися та привести свої думки до ладу. «Трекер думок», «Перифраз» — ці вправи навчили мене працювати з текстом.
Письмо у моєму житті — це невіддільна частина, з кожним разом я удосконалюю свої навички формулювання думок, що в майбутньому мені точно знадобиться. Етап роботи з текстом, який мені найбільше сподобався — це формулювання ідей, тому що я люблю, коли все виконується чітко та систематизовано», — каже учениця 8 класу зі Славути Анастасія Гонтарчук.
Писання: складаємо текст
Нарешті після збору ідей для майбутнього тексту наступає етап писання. На цьому етапі, зазначають методисти проєкту у посібнику, з’являється перша чернетка тексту, яку згодом треба доопрацювати та зробити цілісною. На цьому етапі вже вибудовується та організовується текст і ми бачимо, куди рухатися далі.
«Найбільше мені подобається вільнувате письмо. Ця вправа допомагає розвивати фантазію, адже на незвичайну тему та ще й за обмежений час тобі необхідно написати невеличкий текст. І це неабияке завдання, яке змушує сконцентруватися та почати творити. Також цікавою вправою є вільне письмо, коли немає заданої теми. Тут все просто, і ти пишеш те, що спадає на думку.
Зазвичай мені подобається писати на чернетці.
Тут я можу писати і переписувати, креслити і замальовувати, та що лукавити, — навіть малювати та зминати папір. Але здебільшого для мене перша буква і слово — це основа для твору, та й аркуш перестає бути «чистим». Як і всім людям, які люблять писати твори, письмо дає змогу розвинути фантазію, висловлення власної думки та позиції, можливість красивіше і якісніше написати те, що важко проговорити, особливо якщо ти не дуже красномовний оратор, або ж є хвилювання виступати на публіці.
Інколи мені доволі просто і легко написати твір на будь-яку тему. Але є дні, коли це зробити проблематичніше. Допомагає мені у цьому моя концентрація, гарний настрій, аркуш паперу, улюблена ручка, ідеальна тиша та звісно мотивація. А натхнення я звісно черпаю із безлічі художніх книг, які колись були мною прочитані», — ділиться своїм підходом до писання учениця 8 класу зі Львова Марта Лазорко.
На цьому нелегкому шляху створення тексту часто трапляються складнощі, які можливо подолати, якщо учні та вчителі працюватимуть разом:
«Першою сходинкою до успіху є педагог, який готовий змінюватися, удосконалюватися; педагог, який готовий мотивувати й запалювати, експериментувати разом з учнями; педагог, який уміє аналізувати не тільки помилки учнів, але й власні. Діяльність такого вчителя завжди результативна, оскільки на кожному етапі відкриваються перспективи наступного», — впевнена тренерка проєкту Тетяна Байдаченко.
Переписування: пояснюємо значення тексту та критично оцінюємо
Етап завершення тексту та редагування необхідний для того, аби чітко виструнчити текст та ще раз запитати себе: «що я хочу цим сказати?» Методисти проєкту радять у посібнику вдумливо перечитати свій текст у такій послідовності:
- ревізія: від цілого тексту до абзаців та речень,
- редагування: від абзаців до речень і слів,
- корегування: від речень до слів і літер.
«Мені найбільше подобаються вправи з письма, які стимулюють креативність і дозволяють вільно висловлювати думки. Наприклад, написання творів за незвичайними темами чи створення історій на основі зображень. Це цікаво, бо дає можливість фантазувати, і кожен раз можна створити щось унікальне. Також подобаються вправи, де потрібно переосмислювати відомі сюжети — вони допомагають подивитися на знайомі речі по-новому.
Натхнення я зазвичай знаходжу в оточенні: у природі, музиці, книгах або спілкуванні з іншими людьми. Інколи ідеї приходять, коли просто спостерігаю за світом чи слухаю цікаві історії. Якщо натхнення немає, я беру паузу — відпочиваю, слухаю улюблену музику чи дивлюся фільми. Або пробую написати хоч кілька слів, навіть якщо вони здаються простими, щоб змусити себе включитися в процес.
Щоб подолати страх «чистого аркуша», найкраще працює метод «просто почати». Інколи я записую перше, що приходить у голову, навіть якщо це здається невдалим. Часто допомагає скласти план або написати список ключових думок, які хочу розвинути.
Письмо дуже допомагає у житті: це не лише вміння чітко формулювати думки, а й розвивати креативність і здатність аналізувати. Завдяки письму я можу краще пояснити свої ідеї, донести свої почуття чи думки до інших. Крім того, це допомагає зосереджуватися, розвиває терпіння та дисципліну, а також дає змогу краще розуміти себе, коли записую власні роздуми чи переживання.
У процесі написання тексту мені подобається етап чернетки. Це той момент, коли думки швидко перетворюються на слова, і текст поступово набуває форми. Мені імпонує ця свобода — не думати про ідеальність, а просто висловлювати все, що є в голові. Ще один улюблений етап — редагування. Коли чернетка готова, цікаво працювати над тим, щоб зробити текст чітким і красивішим», — ділиться учениця 8 класу з Ірпеня Дарія Кузнєцова.
Ще більше порад та вправ на кожен етап створення тексту можна знайти на сайті «Національного проєкту: пишемо есе» і нехай писання стане не лише завданням на урок, але і чудовою нагодою поспостерігати за власними думками.
«Національний проєкт: пишемо есе» — інноваційне навчання письма для учителів та учнів, що передбачає впровадження унікальних методичних матеріалів, які сприятимуть розвитку критичного мислення, навичок письма та читацької грамотності українських школярів.
«Національний проєкт: пишемо есе» здійснює ГО «Смарт Освіта» за підтримки Grammarly, National Writing Project, Theirworld та Global Business Coalition for Education.
Пілотування матеріалів здійснюється за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
