ГО «Смарт Освіта» спільно з професоркою Університету Іллінойсу Тарою Пауел провели наукове дослідження впливу програми «Психосоціальна підтримка для освітян» (Psychosocial Support for Educators,PSE) на українських вчителів у зонах бойових дій. Результати засвідчили: онлайн-курс не лише підвищує готовність освітян підтримувати учнів, які перебувають у стані стресу, а й значно покращує психічне здоров’я самих учасників.
Дослідження було опубліковано у журналі Global Mental Health, що видається Cambridge University Press — одним із найавторитетніших наукових видавництв світу з високими стандартами рецензування.
«Це перший науковий доказ ефективності української психосоціальної програми для освітян, підтверджений на рівні міжнародної науки. Ми не просто допомагаємо вчителям — ми створили модель підтримки, яка довела свою дієвість навіть в умовах повномасштабної війни. Це ключовий крок для довіри, масштабування й інтеграції такої допомоги в освітню політику», — повідомила Анжеліка Назаренко, керівниця психологічного напрямку ГО «Смарт Освіта».
Вона також додала, що «публікація у цьому журналі — момент, коли локальне стає глобальним. Ми показали, що українські рішення в освіті можуть бути не менш цінними для світу, ніж для нас самих. Це не лише визнання, але й шлях до поширення впливу проєкту поза межами країни. Україна показує, як діяти в умовах повномасштабної війни. Це прототип дій для підтримки освіти в умовах тривалої кризи. Україна перетворює свій травматичний досвід на джерело знань для міжнародної освіти».
У дослідженні взяли участь 881 учителів з усієї України, які постраждали від війни. З них 572 пройшли повний курс PSE, ще 309 увійшли до контрольної групи. Програма була розроблена українськими психологами у партнерстві зі «Смарт Освітою», з урахуванням емоційного стану вчителів, їхніх професійних потреб та умов повномасштабної війни.
«Ми з’ясували, що освітяни з групи, яка проходила навчання за програмою PSE, повідомили про значно більші покращення у психічному здоров’ї, загальному самопочутті, знаннях щодо психосоціальної підтримки та готовності надавати психологічну підтримку учням порівняно з учасниками з контрольної групи. Учасники програми також відчули суттєве зменшення симптомів тривожності та депресії, рівня стресу та емоційного вигорання», — зазначила перша авторка дослідження Тара Пауел, професорка та заступниця декана з наукової роботи факультету соціальної роботи в Університеті Іллінойсу.
Онлайн-курс включав живі лекції психологів, відеоматеріали, тести для самоперевірки та додаткові матеріали на теми розпізнавання психічних розладів, типових для дітей, які пережили травматичні події, а також навички надання першої психологічної допомоги й перенаправлення до фахівців.
Опитування показали, що позитивні зміни у психоемоційному стані учасників зберігались або навіть посилювались упродовж місяця після завершення навчання.
«Нам було досить складно організувати й забезпечити достатню кількість учасників для проведення репрезентативного дослідження. Через постійні обстріли в різних регіонах України деякі учасники були змушені переривати онлайн-навчання та ховатися в укриттях. Широкомасштабні пошкодження енергетичної інфраструктури України також призводили до тривалих відключень електроенергії й втрати доступу до інтернету, що унеможливлювало участь у групових сесіях годинами або навіть днями», — розповіла Оксана Макаренко, співзасновниця ГО «Смарт Освіта», керівниця проєкту і дослідниця.
Це дослідження фіксує критично важливу річ: освіта не відбудується без турботи про самих педагогів.
«Програма PSE — це про те, як зцілення вчителя стає фундаментом безпеки для учня. Потреба в такій підтримці не зменшилася з 2022 року — навпаки, зросла. Освітяни працюють на виснаженні, часто без професійної допомоги. Тому наявність протестованої, науково доведеної програми — це шанс реагувати швидко й якісно, допомагаючи і собі, і дітям», – додала Анжеліка Назаренко.
Над дослідженням працювали науковці з трьох країн — Університету Іллінойсу в Урбана-Шампейн (США), Житомирського державного університету імені Івана Франка (Україна) та Відкритого університету (Велика Британія) — у співпраці з міжнародною гуманітарною організацією Americares та ГО «Смарт Освіта».
Дослідження було замовлене організацією Americares, а фінансування надала Cencora Impact Foundation.
З повною офіційною новиною Університету Іллінойсу про публікацію дослідження можна ознайомитись за посиланням.