З кожним роком світ усе більше глобалізується. Наука, культура, мистецтво, навчання та спілкування – зараз кордонів для інформації майже немає. І більшість цієї інформації доступна саме англійською мовою.
Тож для допомоги в опануванні англійської мови ГО “Смарт освіта” за підтримки ChildFund Deutschland запустила безплатні розмовні клуби для дітей 12-17 років. Участь у проєкті взяли понад 40 дітей.
Розмовний клуб – це веселий і розвивальний віртуальний простір для підлітків, які бажають удосконалити свої комунікативні навички англійської мови. У нас немає двох однакових зустрічей. Усі – з різноманітними темами для обговорення, регулярним повторенням граматики, вправами на аудіювання та вдосконалення вимови.
Одним із викладачів таких зустрічей є Олена Рижкова. Вона має великий досвід роботи в міжнародних і національних компаніях, а використання англійської було важливою її частиною – на рівні з українською. Окрім того, Олена має чимало друзів по всьому світу та підтримує спілкування англійською в родині. Завдяки цьому діти вчать “живу” мову, що робить навчання більш легким та дієвим. Такі заняття подобаються як дітям, так і батькам.
Ось як відгукується про заняття Марія, мама одного з учнів: “Мені, як мамі, подобаються заняття, тому що син почав більше та краще розмовляти англійською, менше соромитись. На заняттях завжди є практика. Дитині подобається Олена – вона завжди може знайти контакт, зацікавити”.
Та найголовніша оцінка для вчителя – це відгук від учнів: “Це просто найкраща знахідка для мене! Ми говоримо англійською на різні цікаві теми. Це не так, як на звичайних уроках, це набагато цікавіше. Дякую вам за цей клуб!”
Нам вдалося поспілкуватися з Оленою та розпитати її, чому вона обрала викладати англійську мову дітям, як минають заняття та що їй найбільше в них подобається.
– Розкажіть вашу історію. Як ви стали викладачкою англійської мови?
“Усе почалося в далекому 2005 році, коли я приїхала в Київ, тільки-но отримавши диплом з менеджменту в одному з університетів Луганська. «Мова до Києва доведе» – це моя історія. Завдяки вільному володінню англійською ще зі школи, я змогла знайти роботу в міжнародній компанії. Так з першого дня в Києві й до сьогодні я використовую англійську на рівні з рідною мовою.
У певний момент кар’єрного шляху я зрозуміла, що досягла своїх цілей, і мої пріоритети змінилися на користь родини. Але з’явився великий острах втратити свій рівень англійської. Рішення знайшлося дуже несподівано: я можу викладати дітям у сусідніх селах, адже вже за 20 кілометрів від Києва з пошуками вчителів англійської починаються великі проблеми. Згодом мене запросила до себе Дарина Сижук, керівниця Globe Education Center. Я пройшла низку сертифікаційних тренінгів для викладачів з комунікативної методики викладання англійської. І ось так я вже три роки займаюся справою, до якої лежить душа.
У роботі зі студентами – чи то підлітки, чи то дорослі – через власний приклад я намагаюся запалити внутрішню мотивацію до вдосконалення мови, до прагнення набувати красивої вимови, як у носіїв. Своєю персональною місією у викладанні вважаю допомогти українцям говорити wow-англійською.
– Як для вас почалась війна?
24 лютого я мала їхати на групові заняття з дітками і підлітками, а ввечері мала бути весела група дорослих студентів. Але, як у майже всіх, цьому не судилося статися. Тільки за тиждень я відчула, що в мене з’явився ресурс викладати в онлайн-форматі для тих, хто також потребував вгамувати думки і знайти якусь конструктивну активність для мозку.
Перші студенти набралися через два тижні, і так ми з іще двома колегами змогли довчити дітей до кінця навчального року. Цікаво, що дорослі студенти на той момент відмовлялися від навчання на користь своїх дітей.
– Чому вирішили долучитися до проєкту ГО «Смарт освіта»?
Для мене була велика честь, коли у березні Дарина Сижук порекомендувала мене Галині Титиш, керівниці ГО “Смарт освіта”, як ведучу розмовних клубів для підлітків. З огляду на мій відносно недовгий досвід викладання, я вагалася, чи впораюся. Проєкт національного масштабу, відповідальність величезна, але було цікаво. Адже формат розмовного клубу дає широченне поле для креативу у викладанні. А враховуючи всі рівні від А1 до С1, можна допомагати дітям «підтягувати» слабкі місця й давати їм упевненість не боятися говорити навіть із помилками та обмеженим словниковим запасом.
Я завжди кажу студентам, коли вони не знають якесь специфічне слово: «Не знаєш слово чи забув – не проблема: ти завжди можеш донести свою думку простішими словами, нехай тобі доведеться сказати трошки довше речення. Але ти можеш це сказати». І коли вони усвідомлюють, що справді можуть так зробити та їх зрозуміють, – оце і є перші сходинки до впевненого мовлення.
Я побачила таку можливість допомагати й погодилася. Ще жодного разу не пошкодувала про це рішення!
– Як відбуваються заняття? Які улюблені вправи в дітей?
У нас немає програми. Звісно, як викладачка, я спираюся на методичні матеріали й підручники Cambridge, Oxford, National Geographic Learning. Та я також орієнтуюся на потреби групи після кожного заняття. Якщо бачу, що під час розмови відчувається загальна прогалина у використанні якогось граматичного правила, я можу одразу повторити його зі студентами і далі вони вже помітно впевненіше спілкуються на основну тему.
Багато уваги приділяємо розвитку сприйняття на слух і правильній вимові. З останньою не все так просто, адже в школах узагалі не кажуть про важливість правильних звуків. Дуже тішуся, коли студенти намагаються правильно вимовляти звуки під час спілкування.
У групах рівнів вище середнього та просунутий (upper intermediate і advanced) ми акцентуємо більше уваги на розвитку специфічного словникового запасу. Намагаюся це робити на яскравих прикладах, щоби студенти легко запам’ятовували. Наприклад, дієслова руху (перестрибувати, підніматися, хитатися, блукати тощо) я показувала на власному прикладі, використовуючи весь простір кімнати. Потім студенти давали одне одному інструкції і вони так само рухалися своїми кімнатами. Було дуже весело і всі швидко та легко запам’ятали нові слова.
Ще одним із напрямів у сильній групі є вивчення різних інструментів, які використовуються в реальному бізнес-середовищі. Тут мені стає в пригоді мій досвід, з якого я можу розповідати реальні історії. Наприклад, ми якось працювали з історією про біженців із країн Близького Сходу, які знайшли притулок у італійському селі Ріаче, що вимирало. Один із місцевих мешканців започаткував проєкт з інтеграції біженців і відновлення села. Згодом цей проєкт став відомим далеко за межами Італії і прецедентом для інших містечок південної Європи, що вмирають.
Разом зі студентами ми уявили, що цей місцевий мешканець винайняв нашу групу як консультантів, які мають проаналізувати сильні та слабкі сторони його проєкту, можливості та загрози. Ми ознайомилися з трьома інструментами, які використовують стратегічні маркетологи у своїй роботі: SWOT-аналіз, PEST-аналіз та SWOT-матриця. Студенти були в захваті. Вони побачили, як англійська використовуються в бізнесі, і взагалі зазирнули за лаштунки бізнес-проєкту.
– Що вам найбільше подобається на заняттях?
Я регулярно виходжу зі свого кабінету й говорю своєму чоловікові, що з такими дітьми в країни велике майбутнє. Мене вражає їхня внутрішня мотивація долучатися до наших зустрічей і говорити. Ви можете собі уявити підлітка, який не боїться спілкуватися з незнайомцями та ще й не боятися робити помилки? А я таких бачу кілька разів на тиждень.
Я була розчулена до сліз, коли кілька разів діти приєднувалися з парку чи дорогою в магазин, або тільки прибігали з інших занять і долучалися хоча б на 15 хвилин. Їм хотілося бути на нашій зустрічі, для них це було важливо.
Або коли студент пише відгук, що він нарешті розібрався з якоюсь складною темою та почав впевненіше спілкуватися. Чи коли діти, які зараз живуть в інших країнах, питають, як сказати те чи інше, бо їм це треба для спілкування в їхньому новому житті й вони знають, де про це можна спитати.
У нас завжди дружня атмосфера на зустрічах. Я вдячна дітям за допомогу одне одному, за повну відсутність критики.
Із сильною групою ми ще обмінюємося фото сторінок із книжок, коли там трапляються слова, що ми вчили на занятті. Я була вражена тим, скільки дітей у групах читають художні книжки. Одну зустріч я навіть присвятила питанню, чому дорослі вважають, що підлітки не читають. Було дуже цікаво почути їхню думку.
Я безмежно вдячна ГО «Смарт освіта» за можливість працювати з такими талановитими й умотивованими українськими дітьми.
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.