Головним почуттям українців до своєї держави на кінець 2022 року є гордість. Про це повідомила в результатах свого соціологічного дослідження служба “Рейтинг”. 75% українців зізналися в цьому під час опитування. Для порівняння: за рік до того найпопулярнішим почуттям був сум, а гордість відчувала хіба третина респондентів.
Саме гордість за Україну та бажання повернутися до своєї країни після Перемоги почасти стає мотивацією для учнів навчатися за нашою програмою “Залишаємось з Україною”. Водночас, українці потребують спілкування та відчуття єдності: “Мабуть, найцінніша частина занять це перші 10 хвилин, коли ми обмінюємось новинами за тиждень. Особливо для учнів 7 і 9 класів це дає відчуття єдності”, – розповідає вчитель історії України Євген Шелест про викладання в межах проєкту “Залишаємось з Україною”.
Ми отримуємо відгуки від вчителів, батьків і дітей. Процес навчання відбувається в цікавому форматі, із залученням засобів наочності, відео-матеріалів, творчих завдань.
Відгуки батьків і дітей
Наталія Михалевич, мама учня 5 класу, Романа:
“Ми дуже задоволені курсом “Залишаємось з Україною”. Ви робите добру справу.
Оскільки дитина перебуває за межами України і має відвідувати школу за кордоном, ми не маємо змоги приєднуватися до онлайн уроків вранці. Намагаємося навчатися самостійно, але живе спілкування на уроці та викладення матеріалу вчителем ніхто не замінить.
Дитина завжди з радістю приєднується до занять, оскільки всі викладачі подають матеріал надзвичайно цікаво та інтерактивно. Це вкрай важливо для дітей сьогодні. Дуже подобається мені як мамі, що вчителі дослухаються до дітей, враховують їхню думку щодо теми, не лише чітку відповідь на конкретне питання. Помітно, що вчителі у проєкт підібрані дуже ретельно.
Дякую Вам та команді за натхненну роботу”.
Батьки Павло та Рімма Романюхи:
“Ми перебуваємо у Великій Британії і не маємо змоги відвідувати онлайн-уроки в українській школі, оскільки в цей час наш син знаходиться на уроках в англійській школі, але ми хочемо щоб наша дитина продовжувала навчання в Україні. Загальні враження – позитивні, цікава подача матеріалу. Дитина йде на урок із задоволенням. Ми розповідаємо дитині навіщо йому потрібно відвідувати уроки, наголошуємо, що прийде час та ми повернемося додому, а в нього будуть знання”.
Їхній син, Дмитро Романюха: “Мені подобається те, що заняття проходять через комп’ютер, домашніх завдань не так багато. І також найбільше запам’ятався урок знайомства та запам’ятався урок літератури з міфології”.
Світлана Пилипенко, мама учениці 11 класу Дарини:
“Дарина із задоволенням відвідує уроки. Для неї по-новому відкрилася історія, вона ділиться з нами різними історичними подіями, які її зацікавили. Дякуємо вчителю історії.
Заслуговують на подяку також вчителі української мови і літератури . Їх заняття завжди підготовлені, продумані, присутні цікаві презентації.
Загальне враження – дуже-дуже позитивне. Дякуємо викладачам, справжнім професіоналам які люблять і вміють робити свою справу.
Батькам порада: якщо бажаєте, щоб вашу дитину навчали та зрозуміло пояснювали – “Смарт освіта” допоможе”.
Дарина Пилипенко: “Мені подобаються заняття на курсі, вони лаконічні та по суті. Також саме на уроках “Залишаємось з Україною” почала запам’ятовувати гарно дати. Передаю вітання та вдячність працівникам та вчителям за цей цікавий та потрібний проєкт”.
Юлія Борисюк, мама учня 8 класу Віктора:
“Ми з сином тимчасово перебуваємо за кордоном. Уроки в нашій українській школі він не може відвідувати, бо вони проходять в першій половині дня. Окрім того, що немає уроків, нема і живого спілкування. Тому син був радий долучитися до навчання з однолітками.
Заняття цікаві, структуровані за темами, звичні і зрозумілі. Дитині подобається вчитися, підключається до уроків із задоволенням. Окремо відзначу позитивне ставлення вчителів до дітей, їхні постійні заохочення та підтримку. Це дуже важливо і підвищує мотивацію. Подобається легкість спілкування та те, що викладачі “горять” своїм предметом.
Курс, на мою скромну думку, чудовий. Особливо потрібен тим, хто не має доступу до уроків в українській школі. Друзям радила і раджу”.
Helen Shulkevich, мама п’ятикласника Дениса
“Вітання із Італії. Цікавий проект. Дуже подобаються заняття у школі. Мій хлопчик Денис навчається у 5-му класі. Уроки не нудні, цікаві, старанно готується. До школи залюбки підключається без нагадувань, чекає зустрічі з вчителями. Я слухаю пояснення вчителів, цікава інформація, дуже доступно все пояснюють… Вчителі стараються, мотивують, можуть знайти підхід до дитини. Ще раз розтлумачити інформацію дуже корисно буває.
Побажання: хотілось би більше уроків, бо 1 години замало в тиждень…♥️щиро вдячна нашій вчительці української мови та вчителю історії”.
Із Facebook:
Відгуки вчителів проєкту “Залишаємось з Україною”
Іванна Рижан, вчителька української мови та літератури 5-7 класів:
“Долучилася до проєкту у вересні 2022 року. Без перебільшення скажу, що ця платформа дає можливість комфортно для усіх сторін навчального процесу досягти дітям не лише якісних результатів, а й проживати щоуроку цікавий процес пізнання.
Я із захопленням спостерігаю, як діти підносять «онлайн ручки» і просяться відповідати, запитують, дискутують, пропонують свої підходи. Ця активність та ініціативність, безперечно, виплескується у знання. А між «рядками навчання» відбувається ще один важливий процес життя – знайомство: нові учні, нове спілкування, нові друзі…”
Алла Ворон, вчителька української мови та літератури:
«Які можливості дає школярам участь у проєкті? По-перше, це опанування матеріалу навчальних програм із названих предметів за відповідний клас. По-друге, це поглиблення знань з історії, культури, літератури, рідної мови для охочих розширити кругозір. По-третє, це невимушене спілкування з однолітками й учителями, якого так не вистачає дітям, які опинилися в іншому середовищі, далеко від рідної домівки й друзів дитинства.
У межах проєкту “Залишаємось з Україною” діти беруть участь в онлайн-уроках, що проводяться за складеним графіком, опановуючи матеріал шкільної програми з трьох предметів. Це унікальна можливість здобути якісні знання, бо невимушена доброзичлива атмосфера на уроках і відсутність оцінювання дозволяють учням вивчати матеріал не тому, що “так треба”, а тому, що “цікаво, пізнавально й весело”. Діти із задоволенням відвідують уроки і навіть у випадку відсутності з поважної причини просять надати матеріал для самостійного опрацювання. Що може бути найбільшим професійним щастям для вчителя, як не зацікавлені й готові до співпраці учні, які усвідомлено вивчають предмет? Цікаво, що діти залюбки виконують домашні завдання, хоча мають велике навантаження, бо відвідують за кордоном місцеві школи. І на уроки “приходять” вчасно, і питання цікаві ставлять, і доповнюють учителя цікавими розповідями”.
Наталія Чорна, вчителька історії України:
“Минулого року ми всі опинилися в нових умовах і вчилися адаптуватися до такого життя, та адаптувати власне життя до тих умов. Щоб не занурюватися в негатив і якось тримати себе на плаву, я працювала. Робила те, що вмію найкраще — вчити дітей.
І я дуже вдячна долі, що мені пощастило навчати тих молодих українців, які були змушені виїхати з України до Великої Британії з початком повномасштабного вторгнення.
Вони стали моїми учнями, і наші зустрічі завжди були теплими, емоційними. Відчувалось, що у них всередині болить, але вони були рішучими та відповідальними. Чітко усвідомлювали, хто є хто, що є важливим для них, і якою вони бачать свою рідну Україну в майбутньому. Вони дуже вдячні за те, що мають, і всі мріють повернутися.
Кожне наше заняття розпочиналося з розпитувань, як же в мене справи, чи все добре, чи не було повітряних тривог. Пізніше додалися питання про світло. Адже доводиться часто переносити заняття через відсутність електроенергії, коли навіть мобільний інтернет не вантажить повідомлення, що ж говорити про онлайн-урок. Це додає складності у проведенні занять і змушує постійно хвилюватися, а чи зможу я таки провести те заняття, зустрітися зі своїми учнями, чи завтра знову весь день без світла.
Але всі хвилювання і негативні думки розбивалися об усмішки наших зустрічей, обговорення змістовних питань уроку, дуже мудрі думки дітей і непереборне бажання знати себе і про себе.
Тому я впевнено дивлюся на наше майбутнє по ту сторону мого екрана”.
Євген Шелест, учитель історії України:
“Я викладаю історію. Часто мені діти говорять, що мої заняття дуже допомагають їм складати контрольні та тестування в українських школах, які вони відвідують паралельно. Із цікавих історій: діти хваляться, що отримали гарні оцінки в українських школах, бо були у мене на заняттях. Шестикласники захоплено малюють єгипетські ієрогліфи, карти.
Відношення дітей до навчання на курсі “Залишаємось з Україною” дуже різниться. Бо діти мають абсолютно різну мотивацію. За час моєї роботи в кожній групі учнів вже сформувався “кістяк” із учнів, які регулярно відвідують заняття, працюють і на уроках, і виконують домашні завдання. Десь це внутрішня мотивація, а десь – зовнішня, від батьків. Перше – щастя для педагога, друге – шлях до розвитку внутрішньої мотивації дитини.
Плюс такого курсу, як “Залишаємось з Україною”, власне прописаний у самій назві. Діти залишаються у контексті української освіти. Мають нагоду практикувати історію, українську мову та літературу. Також фоновим ефектом є вироблення навичок у сфері інформаційних технологій та грамотності”.
Проєкт створений та діє за підтримки Theirworld, Global Business Coalition for Education та Educo.
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.