Як допомогти українським дітям за кордоном опанувати українську мову, навіть якщо вони не мали досвіду її вивчення взагалі? Як сформувати у них навички самооцінювання та які підходи до навчання молодших школярів використовувати?
У вересні стартував наш проєкт «Залишаємось з Україною» для молодших класів. 136 дітей віком 8-10 років, які через повномасштабне вторгнення росії вимушено живуть за кордоном, вивчають у курсі українську мову як рідну та як другу функціональну.
Проєкт «Залишаємось з Україною» для дітей молодшого шкільного віку бере початки з проєкту «Залишаємось з Україною», який попередні два роки проходив для учнів середньої та старшої школи. Він дозволяв учням 5-11 класів за кордоном зберігати зв’язок з Україною та її системою освіти. Нова віха проєкту дає дітям можливість продовжувати чи почати вивчати українську мову, попри тимчасове перебування в іншомовному середовищі.
«Смарт освіта» створила цей курс як відповідь на запит українських родин, які вимушено опинилися за межами країни через російську агресію і виявили бажання, аби їхні діти вивчали український компонент. Батьків турбувало, що молодші діти, які доволі адаптивні, швидко вивчають мови країн їхнього перебування, швидко інтегруються в нові класи, проте так само швидко забувають українську мову.
Про унікальність проєкту, його особливості, методики навчання, підходи і принцип формування груп, укладання програми та навчальних матеріалів розповіли методистка проєкту та вчителька початкових класів вищої кваліфікаційної категорії, старший учитель Галина Нікішина та експертка з питань мовної й літературної освіти в НУШ, авторка програм і підручників для школярів, методичних посібників для вчителів Ірина Старагіна.
«Вивчення української мови попри перебування в іншомовному середовищі»
Ми одразу вирішили, що це має бути інтегрований курс української мови та читання. У сприйнятті молодшого школяра світ неподільний. У цьому віці аналіз, який допомагає все розкласти на частини, є когнітивною функцією, що лише формується, тому вчитися читати й вивчати мовні особливості текстів варто на одному уроці.
Дитині легше й цікавіше досліджувати мовні явища, коли вона стикатиметься з ними в процесі опрацювання певних художніх і нехудожніх текстів, здійснюючи такі види мовленнєвої діяльності, як слухання, говоріння або читання. Інтегрований підхід дозволяє мінімізувати формальне ставлення до вивчення мови, наповнює емоціями процес опанування граматики, що є важливим складником навчання молодших школярів.
Вивчати українську культуру, історію, знайомитися з природними особливостями України в цьому віці теж не варто на окремих предметах. Саме тому в межах проєкту не передбачено уроків із різних предметів. Українознавчий компонент закладений всередину мовно-літературного курсу.
Зміст курсу відповідає вимогам мовно-літературної освітньої галузі Держстандарту початкової освіти й Типової освітньої програми НУШ-2 авторського колективу під керівництвом Р. Б. Шияна. Вибір Типової освітньої програми НУШ-2 зумовлений тим, що саме в ній представлений інтегрований підхід до вивчення мови та читання в обох циклах початкової освіти. Також ми врахували навчальні програми з української мови для 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти з мовами нацменшин. Ці програми затверджені МОН України та рекомендовані для використання в закладах освіти.
Приклад завдання в курсі
«В основі — не вікові особливості дітей, а диференціація за рівнями володіння мовою»
Діти, що виїхали, мають різний освітній досвід у вивченні української мови: хтось навчався очно в школі в Україні, а хтось ще до виїзду з України навчався онлайн чи був на сімейній формі. Пригадаємо, що воєнному сьогоденню передував період пандемії. Після 24 лютого 2022 року діти теж мали різний досвід. Нам довелося врахувати як досвід коронавірусних років, так і те, що виїзд за межі України в усіх дітей відбувся в різний час. Хтось зміг одразу виїхати, а хтось виїжджав лише після деокупації.
В основу формування груп для вивчення української мови ми поклали не вікові особливості дітей, а диференціацію за рівнями володіння мовою. У цьому ми спираємося на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти. Це фундаментальна праця вчених багатьох європейських країн, яка описує 6 рівнів володіння другою мовою від А1 до С2. За допомогою анкетування батьків ми з’ясували соціолінгвістичні характеристики кожної дитини, особливості її мовного ландшафту, визначили рівень сформованості кожного виду мовленнєвої діяльності, як то слухання, говоріння, читання, письмо та вміння досліджувати мовні явища. Програмовий зміст початкової освіти загалом скерований на формування мовної компетентності на рівні А2. Тому, у наших групах водночас будуть вивчати українську мову діти як 8, так і 9-10 років. Такий підхід дозволить подолати освітній розрив, який утворився за ці роки.
Чому ми почали саме з дітей 8-9 років? Це школярі, які на момент повномасштабного вторгнення були в 1-2 класах і розпочали навчання в Україні. Серед усіх 390 заявок ми першочергово відібрали 136 дітей. На основі відібраних заявок сформували 10 груп 5 типів за рівнем володіння мовою.
Серед них, наприклад, є група, де діти не вміють читати й писати українською, проте, сприймають українську на слух та вміють говорити лише на певну тематику. Для цієї групи передбачена програма з навчання грамоти.
Є декілька груп дітей, які вміють читати по складах, друкувати на смартфоні чи комп’ютері. Вони не володіють правилами української орфографії, не мають уявлень про будову слова, речення, тексту. Це діти також нічого не знають про граматичні особливості частин мови. Навчальна програма для них буде відрізнятися від програми з навчання грамоти.
Окрім цих груп, є діти, які володіють найпростішими мовними поняттями, вміють виразно читати смисловими фразами. Вони також вміють писати, але мають з цим складнощі, бо на знання з української мови накладаються знання з інших функціональних мов, які діти почали системно опановувати в школах країн перебування. Для таких дітей передбачено іншу навчальну програму.
Крім зазначених особливостей мовленнєвого розвитку під час формування груп потрібно було враховувати, що одні учні зростають в українськомовних родинах, інші — в російсько-, угорсько-, молдавськомовних, або полілінгвальних. Це також стало важливим критерієм для формування груп, і відповідно вплинуло на добір програмового змісту та методичних матеріалів для занять.
«Мета — щоб українська мова зайняла гідне місце в мовному ряді в середовищі дітей»
Ми не ставимо за мету відтворити будь-яку навчальну програму для закладів освіти з українською мовою навчання, бо ми не охоплюємо всіх її складників. Ми зможемо вдосконалити українську в наших маленьких українців, підтримати батьків, які злякалися своїх власних спостережень. А також нагадати спільноті, дотичної до освіти, що нема нічого страшного в тому, що дитина стає поліглотом, думаючи українською, слухаючи-читаючи польською, іспанською (обирайте чи додавайте інше), здобуваючи освіту французькою, англійською, німецькою.
У більшості випадків багатомовне середовище сприяє інтенсивному когнітивному розвитку дитини. Урахування в програмі рівня володіння українською мовою, як стартового чинника для навчання, є важливою умовою того, щоб українська мова зайняла гідне місце в мовному ряді та стала такою ж функціональною, як і інші мови, у середовищі яких розвивається дитина.
Зміст завдань, текстів, ігор, запропонованих у навчальних матеріалах, безпосередньо пов’язаний з розвитком ключових компетентностей, визначених у Державному стандарті початкової освіти. Ключова компетентність «Вільне володіння державною мовою» представлена усіма своїми складниками: усна взаємодія (слухання та говоріння), читання, письмо, дослідження мови. Але увага приділяється й іншим ключовим компетентностям: соціальній, громадянській, інформаційно-цифровій та екологічній грамотності. А також здоровому способу життя, обізнаності та самовираженню у сфері культури, умінню вчитися впродовж життя, основним компетентностям у природничих науках і технологіях. Саме цим і зумовлені теми й комунікативні ситуації, запропоновані для роботи.
Навчальні програми покликані розвинути всі складники мовної компетентності, передбачені Державним стандартом початкової освіти. Методичні комплекти охоплюють такі теми, як: «Мої друзі», «Мої почуття», «Мої ігри», «Мої можливості», «Мої вподобання», «Веселий пікнік», «Цікаве кіно», «Вчасна допомога», «Зимові дива», «Віртуальний світ», «Корисні речі», «Розумний гардероб» і багато інших.
Комплекти, за якими діти навчаються української мови як першої функціональної
Комплекти, за якими діти навчаються української мови як другої функціональної
«Щоб вивчати мову, діти мають перебувати в ситуації живої й цікавої мовної взаємодії»
Українська мова для дітей, які вимушено покинули Україну, має залишатися засобом пізнання світу, тому її варто опановувати в процесі спілкування з носіями мови, зокрема учителем, на значущу для дитячого віку тематику.
Для цього діти мають перебувати в ситуації живої й цікавої мовної взаємодії, щоб вивчати мову й використовувати її «тут і зараз», у процесі гри, майстрування, малювання, театралізації тощо. Для цього також доцільно використовувати ілюстрації, пантоміму, пісні, руханки, анімаційні фільми, скрайбінги, мобільні ігри тощо. Запропоновані матеріали мають українознавчий зміст і знайомлять дітей з українськими реаліями й українською культурою.
Йдеться про комунікативний підхід, який лежить в основі курсу. Також в межах проєкту «Залишаємось з Україною» ми спираємося й на такі принципи:
- занурення в мову й культуру,
- полімодальність в оволодінні мовою,
- доброзичливість і захопливість.
Країни, які прихистили наші українські родини, прагнуть інтегрувати сім’ї в соціум, залучаючи різноманітні інструменти. Наприклад, у Швейцарії під час Різдва до будинків маленьких українців приходить Семихлаус, у Франції — Пер Ноель, в Італії — Баббо–Натале, у Нідерландах — Сінтерклаас, у Фінляндії — Йоулопуккі, в Англії — Фазер Крістмас, у США — Санта Клаус. Ми не можемо залишити наших малят без Святого Миколая. Він приходить до них через комікси, діалоги, тексти на сторінках наших посібників, «читає» дитячі листи, роздає подарунки. Діти долучаються до зимового дива, на яке чекає кожен українець. І таких прикладів багато. Таким чином реалізується принцип «занурення в мову й культуру».
Приклад реалізації принципу «занурення в мову й культуру»
Діти сприймають мову через різні канали: зір, слух у поєднанні з моторикою. Саме тому використання ілюстрацій, відео, ігор, поробок, театралізації з увагою до міміки та жестів, графічних вправ є запорукою ефективного вивчення мови. Окрім того, визначальну роль у вивченні української мови відіграє усвідомлення дитиною власного «мовного ландшафту», тобто сфер, у яких вона послуговується тією чи іншою мовою, і свідоме висування завдань для розширення сфер, у яких вона користується українською мовою. Наприклад, учні можуть обговорювати мультфільм, який демонстрували українською мовою. Таким чином реалізується принцип полімодальності.
Упродовж уроків учні й учениці мають перебувати в дружній атмосфері й бути вмотивованими на вивчення мови. Для цього на заняттях передбачені різноманітні форми діяльності (серед них і творча). У навчальних матеріалах зустрічаються персонажі-посередники, які слугують для емоційної підтримки, мотивації та визначення і досягнення цілей.
Приклад завдання із персонажами-посередниками. Фото надали методисти курсу
«Критерії допомагають підтримувати дитину, аби вона відчувала свою силу та успішність»
Навчальна програма, незалежно від рівня володіння українською мовою, передбачає певні види учнівської активності, які можуть комбінуватися на різних уроках:
- вправи на застосування знань та умінь;
- читання й обговорення текстів, зокрема коміксів;
- перегляд і обговорення анімації;
- сторітелінг;
- вправи для формувального оцінювання, зокрема мотиваційні вправи, вправи на виробляння критеріїв оцінювання тощо.
Особливо слід схарактеризувати роль формувального оцінювання в навчанні, ураховуючи, що воно має відбуватися онлайн. Формувальне оцінювання передбачає висування цілей навчання, розробку критеріїв оцінювання, самооцінювання, взаємооцінювання та оцінювання з боку вчителя за розробленими критеріями. Ба більше, з формувального оцінювання має починатися урок, воно супроводжує кожне виконане завдання і ним слід завершувати урок. Учитель має продумувати кожний момент уроку не лише з боку того, яке завдання запропонувати учням, але й як замотивувати учнів на виконання цього завдання, за якими критеріями оцінювати це завдання, який формат вибрати для оцінювання (самооцінювання, взаємооцінювання чи оцінювання з боку вчителя).
У дитини має формуватися уміння оцінювати певну діяльність на основі заданих орієнтирів: коли дитина складає пазл, то звіряється з картинкою, коли будує вежу з кубиків — хтось підказує, що треба ставити кубик на кубик і будувати догори. Ми задаємо зразки, до яких дитина має прагнути і таким чином починаємо формування цієї оцінки.
Спочатку це відбувається за допомогою персонажів, які зустрічаються в книжках, вони діють, а діти — їх оцінюють. Ми не кажемо про когось з учнів: «Петрик ось таке сказав, поясни, чи це правильно?». Для учня це буде образливо. А коли щось робить черепашка і дитина висловлюється з цього приводу — це вже початок формування оцінювання.
Важливою умовою формувального оцінювання є обговорення з учнями критеріїв, за якими буде оцінюватися їхня робота. На самому початку опанування письма це може бути нахил письма, охайність. Поступово можна додати критерій «правильність». Головне, щоб дитина усвідомлювала, чого їй прагнути.
Критерії допомагають підтримувати дитину, аби вона відчувала свою силу та успішність, а також чесно казати їй, де і що можна було б покращити.
Учитель підтримує як тих, хто повільніше за інших опановує мовленнєві вміння, так і тих, хто випереджає своїх однокласників. Учителі формулюють свої оцінювальні судження так, щоб розкривати дитині її прогрес, надавати поради щодо подолання труднощів та розв’язання проблем за умови їх наявності. Судження супроводжуються зразками виконання завдань.
Cтворення українськомовного середовища в сім’ї
Навчальна програма передбачає активне залучення батьків до освітнього процесу, бо вивчення мови не може обмежуватися мовленнєвою діяльністю дитини лише на уроках.
Йдеться про створення українськомовного середовища в сім’ї. Важливо, щоб батьки цікавилися тим, що відбувалося на уроці, обговорювали з дитиною, які тексти читали, що переглядали, які завдання виконували. Таке обговорення має відбуватися доброзичливо і з метою не контролю та покарання, а саме з демонстрацією інтересу до навчального процесу. І, безумовно, таке обговорення має відбуватися українською мовою.
Якщо діти говорять українською краще за батьків, то важливо, щоб батьки все одно продовжували з ними спілкуватися українською. Також важливе створення українськомовного середовища — це спільний перегляд мультфільмів, фільмів українською мовою з наступним обговоренням, читання книжок українською мовою та обмін враженнями, підтримка дітей в участі в будь-яких культурних українськомовних заходах.
Для цього у проєкті створили окремий закритий канал із корисними позакласними ресурсами, які батьки можуть використати для закріплення матеріалу після занять.
Проєкт передбачає навчання не тільки маленьких здобувачів освіти, а й навчання вчителів, бо навчання української в умовах полілінгвізму має певні особливості. Педагогам треба володіти нейролінгвістичними та психолого-педагогічними основами вивчення як першої, так і другої функціональної мови в молодшому шкільному віці, оволодіти специфікою формування вмінь усної та письмової взаємодії, читання «з розумінням», а також дослідження мовлення в ситуації онлайнового навчання. Ці та інші теми будуть розглянуті протягом 10 вебінарів, що передбачені програмою підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
За результатами спільної роботи команди вчителів та методистів у проєкті планують створити методичний комплект, яким зможуть скористатися інші педагоги, які бажають допомогти дітям за кордоном опанувати українську мову як другу функціональну. Він міститиме рекомендації щодо організації дистанційної роботи групи, поради вчителям, як здійснювати навчання різних видів мовленнєвої діяльності онлайн, у тому числі парну взаємодію при діалогуванні, дослідженні мовних явищ, розкриє потенціал групової та фронтальної роботи щодо формування дії моделювання мовленнєвих ситуацій (групова та мінідискусія, театралізація, рольова гра тощо).
Також педагоги, залучені до проєкту «Залишаємось з Україною», отримують сертифікат про підвищення кваліфікації.
Проєкт «Залишаємось з Україною» реалізовує ГО «Смарт освіта» за підтримки Theirworld.
