ГО “Смарт освіта” провела опитування серед освітян на платформі НУШ про те, як вдається працювати в нових умовах та які виникають труднощі й потреби.
80,8 % вчителів вказали, що не змінювали місце перебування у зв’язку з війною в Україні. Дані опитування показали, що серед дітей 48,5 % присутній пригнічений настрій, втрата інтересу до щоденних справ та 36,3 % – дратівливість.
Водночас і більша частина вчителів зіштовхується з пригніченим настроєм, безсонням, хвилюванням за життя родичі та тривогою. Звідси випливає потреба в підтримці психічного здоров’я освітян та надання їм інструментів та технік в роботі з дітьми для психологічної стійкості.
Так, з’явилася нова тренінгова програма для вчителів та психологів з підвищення кваліфікації: “Психосоціальна підтримка для освітян”.
Це навчання спрямоване на розвиток обізнаності педагогічних працівників/працівниць у темі психічного здоров’я, а також формування навичок психосоціальної підтримки дітей та підлітків, їх батьків/опікунів у сфері психічного здоров’я, зокрема в часи війни. Головний акцент – на практичному застосуванні отриманих знань у повсякденному житті.
Розробниці програми та тренерки:
- Ольга Савиченко
- Наталія Портницька
- Ірина Тичина
- Світлана Ройз
В програмі використано частину матеріалів Універсального Тренінгу з Психічного здоровʼя (програма МН4U), зокрема його методологію та 5-ти крокову модель першого реагування.
Особливості курсу:
- 5-крокова модель допомоги. Методологічною основою уніфікованої програми є 5-крокова модель (базується на настановах Mental Health First Aid (MHFA) Australia), що допомагає розпізнавати складнощі із психічним здоров’ям, налагодити контакт, підтримку, а також скерування та фахову допомогу.
- Доказовий підхід. Програма базується на сучасних міжнародних керівництвах (DSM-5, SAMHSA) та дослідницьких даних.
- Опора на власний досвід. Усі завдання орієнтовані на залучення досвіду учасників взаємодії з в освітньому процесі, перенесення позитивного досвіду.
- Психоедукація. Учасники ознайомилися з основними науковими даними з теми психічного здоров’я дітей та підлітків, нормалізували виникнення складнощів з психічним здоров’ям, звернення за психологічною допомогою, знизили стигматизацію.
- Практика. Теоретичні блоки підкріплені практичними завданнями для розвитку здатності фахівців турбуватися про психічне здоров’я дітей та підлітків.
- Творчість. Практичні завдання різноманітні, з використанням сучасних інтерактивних платформ та способів опрацювання інформації.
- Самоефективність. Теоретичні та практичні завдання надають фахівцям корисні психологічні навички та дієві інструменти для вирішення складнощів із психічним здоров’ям дітей та підлітків
- Стосунки. Оскільки онлайн-формат курсу не дає можливості учасникам взаємодіяти між собою, то додатковою опцією є можливість взяти участь в роботі супервізійних груп, де частина завдань відпрацьовується в підгрупах. Учасники окрім вирішення певних задач, налагоджують взаємодію, ставлять і досягають спільних цілей, будують мережу контактів.
Програма передбачає 8 модулів (6 для вчителів та 2 для психологів), про кожен з яких ми розповімо нижче.
- Психічне здоров’я дітей та підлітків
Перший модуль був своєрідним вступом до курсу. В ньому учасники розглянули чинники психічного здоров’я, різницю між психічним розладом та кризовим станом психічного здоров’я. Проаналізували основні потреби педагогів, ризики та підсилюючі фактори психічного здоров’я. Також авторка матеріалів Ольга Савиченко звернула увагу на проблеми, пов’язані із власним психічним здоров’ям педагогів. Серед найчастіших виділили, зокрема, проблеми зі сном, хвилювання за життя родичів на війні, складнощі в регуляції емоцій, пригнічений настрій та втрату інтересу до буденних справ.
Під час онлайн-навчання учасники обговорили потреби дітей та підлітків у сфері психічного здоров’я, потенційні фактори ризику у різних середовищах (сім’ї, школі, спільноті, навколишньому середовищі) та розглянули захисні фактори. Не оминули увагою і проблеми, з якими стикнулися діти та підлітки через війну в Україні та обговорили, як можна допомогти учням пережити негативний досвід, трансформувати його, полегшити переживання. Також обговорили потреби батьків дітей у сфері психічного здоров’я.
З’ясувалося, що батьки та учні стикаються з бар’єрами на шляху до підтримки психічного здоров’я. Наприклад, багато з них просто не знають, куди звернутися за допомогою. Діти часто стикаються з тиском з боку однолітків чи негативним впливом родини, а дехто навіть не може зрозуміти, що у нього проблеми. Тож учасники дослідили питання стигматизації у сфері психічного здоров’я та намагалися зрозуміти, як боротися з упередженнями, дискримінацією та стереотипізацію. Під час першого модуля також розглянули покроковий алгоритм першого реагування при взаємодії з людьми, що мають складнощі з психічним здоров’ям.
2. Взаємодія вчителя з дітьми та підлітками зі складнощами психічного здоров’я
У другому модулі учасники детальніше розглянули сам процес взаємодії учнів та підлітків. Авторка матеріалів Наталія Портницька розповіла про ознаки складнощів психічного здоров’я в учнів, а також подала алгоритм щодо того, як налаштуватися на розмову з дітьми щодо психічного здоров’я. Було піднято й питання про те, як саме слід пояснювати про важливість обговорення психічного стану дітям різного віку – таким чином вчителі отримали набір тем та фраз для початку спілкування, могли проаналізувати різні стилі поведінки так, щоб застосувати майбутні знання на практиці. З’ясували, що робити дитині та вчителеві для підтримки свого психічного здоров’я та як допомогти налаштувати щоденну рутину чи за необхідності скерувати за кваліфікованою допомогою своїх учнів. Учасники вчилися застосовувати техніку “5 пальців” та заповнювати план на кожен день із питаннями, що можуть допомогти краще проаналізувати свій стан і врегулювати його.
3. Взаємодія вчителя з дітьми та підлітками у кризових станах та ситуаціях
У третьому модулі авторка матеріалів Ірина Тичина говорила про кризові стани дітей та підлітків. Учасники детальніше розібрали можливі думки, емоції та переживання, особливості спілкування та поведінки учнів у цих станах. Крім того, звернули увагу на моделі реагування на кризові стани й ситуації в дітей та підлітків і їх різницю. Ірина також надала учасникам алгоритм дій при цих станах, та кваліфіковані поради щодо підтримки учнів. Вони практикували техніку “Стій. Думай. ДІй”, що допомагає заспокоїтися, проаналізувати та зрозуміти, як вчиняти у різних ситуаціях і контролювати їх. Як керувати гнівом? Як знавйти опору, коли здається, що усе навколо руйнується? Що робити, коли поглинають емоції? Відповіді на усі ці питання з набором різноманітних технік були викладені саме у третьому модулі.
4. Взаємодія вчителя з батьками дітей, що мають складнощі
Четвертий модуль допоміг налагодити та покращити взаємодію між батьками, власне учнями та вчителем. Ірина Тичина звернула увагу на труднощі у навчанні та спілкуванні з однолітками, пов’язані з психічним здоров’ям дітей/підлітків. Вона пояснила, що проблеми психічного здоров’я учнів можуть призводити до негативних наслідків. Тож особливо важливо залучити батьків/опікунів, щоб психічне здоров’я дитини справді покращилося. Учасникам програми було запропоновано шаблон звернення до батьків/опікунів, щоб вони були проінформовані про роботу з дітьми та взяли безпосередню участь у процесі.
Як розмовляти з батьками про психічне здоров’я дитини? І на це запитання Ірина дала вичерпну відповідь, представивши алгоритм для такої розмови. Орієнтовні фрази, поради та ключові моменти допоможуть вчителям налагодити ефективну комунікацію з батьками в майбутньому.
5. Стресостійкість в освітньому просторі
П’ятий модуль був присвячений стресостійкості. Авторка матеріалів Наталія Портницька допомогла учасникам розпізнати ознаки викликів для стресостійкості: емоційні, фізичні, психологічні та поведінкові. Вони розглянули формулу стійкості до стресу, а також “модель контейнера”, що відображає реакцію психіки на накопичення і виливання стресу. Вчителі з’ясували, як говорити зі школярами про стрес та його вплив на здоров’я правильно, отримавши набір технік та алгоритмів перебігу такої розмови. Учасники обговорили модель розбудови стресостійкості дітей та підлітків в освітньому процесі, способи самодопомоги при стресових ситуаціях. Була запропонована техніка “Вузликів стійкості” Світлани Ройз та інші, щоб учасники могли стабілізувати свій стан та допомогти учням за потреби.
6. Психічне здоров’я дітей та підлітків в умовах війни
Шостий модуль торкнувся проблеми психічного здоров’я учнів під час війни. Авторка матеріалів Ольга Савиченко говорила про емоційний стан під час перебування у бомбосховищі, при обстрілах, втраті чи евакуації та про те, як бути готовим до цих ситуацій. Як має будуватися розмова про психічне здоров’я під час війни та в чому полягають основи першої психологічної допомоги в екстреній ситуації? Як організувати час у бомбосховищі та підтримати учнів, не скотившись у паніку чи ступор? Усі ці теми були вичерпно розкриті під час модуля. В рамках техніки “Сила стійких” учасники складали “карту стійкості вчителя” в окремих групах, а також план зі створення стійкого середовища у своїй школі. Під час техніки “Когнітивної реструктуризації” вчителі вчилися чітко висловлювати свої почуття та емоції, знаходити аргументи та контраргументи до думок, що з’являються в процесі та аналізувати їх. Також Ольга представила й інші техніки (наприклад, вирішення проблем, дискримінації тригерів тощо), які покликані краще зрозуміти свій психічний та психологічний стан та навчитися контролювати емоції й негативні думки в стресовій ситуації.
7. Тренінг навичок ведення тренінгу
Сьомий та восьмий модуль стосувалися підготовки психологів. Ірина Тичина поговорила з учасниками про те, якими бувають учасники тренінгів та як налагодити з ними взаємодію. Разом розбиралися у техніках активного слухання, з’ясовували, як підтримати та підвищити мотивацію учасників. Оскільки серед принципів навчання дорослих є опора на минулий досвід, цілеспрямованість та актуальність і навчання через практику, необхідно застосовувати їх під час проведення тренінгів. У цьому можуть допомогти ігри, аналогії й приклади, групові дискусії та інші інструменти. Важливим є вміння психолога бути менеджером у складних ситуаціях – для розкриття цього аспекту було виділено окремий блок у модулі.
8. Супервізійна практика
У восьмому модулі Ольга Савиченко розповіла про алгоритм супервізійної практики. Учасники дізналися, на які аспекти в роботі слід звернути особливо пильну увагу, а також ознайомилися з прийомами і питаннями, які слід ставити під час супервізійної практики.
Тренінгова програма “Психосоціальна підтримка для освітян” створена за підтримки Фонду Фрідріха Науманна «За свободу».
