Команда ГО “Смарт освіта” разом із сімейною й дитячою психологинею Світланою Ройз створили сторінку для ресурсної допомоги батькам та педагогам “Ресурсна скриня”. У ній вміщені вправи та інструменти, які допоможуть дорослим навчити дітей емоційної стійкості, співпереживання і стресостійкості.
Ми пропонуємо вам три гри для проведення часу з дітьми не лише у задоволення, але і з користю. Завдяки щирому спілкуванню в ігровій формі ви зможете краще зрозуміти психічний стан своєї дитини, дізнатися про її переживання і тривоги та встановити довірливі стосунки, що надзвичайно цінно для формування здорової атмосфери у родині. Усі ці ігри можна використовувати і під час виховних годин у школі.
Книжечка-розмальовка з копінг-стратегіями
З дітьми важливо поговорити про те, що всі емоції важливі та потрібні. Але іноді емоції настільки сильні, що вони впливають на нашу поведінку. Ця книжечка — нагадування, що ми можемо зробити, щоб заспокоїтися і щоб емоція не стала руйнівною. Авторська розмальовка з копінг-стратегіями для дітей розроблена психологинею Світланою Ройз саме для того, щоб допомогти дітям сформувати певні стратегії поведінки у стресових ситуаціях та знайти в собі внутрішню опору в момент сильного переживання.
Як грати. Роздрукуйте книжку за шаблоном, розміщеним за цим посиланням. Запропонуйте дітям самостійно скласти книжку та розфарбувати її – так вони відчують, що здатні створити свій власний світ, впливати на щось. На кожній сторінці згори варто розмістити якусь жартівливу назву (на кшталт «допомогатор») та ім’я дитини. Потім обговоріть кожну стратегію та поділіться власним досвідом про те, яку з них ви використовуєте найчастіше і чому. Поясніть, що проживати емоції – нормально, а поведінку можна вибирати. Нехай дитина обере свою улюблену стратегію з поданих у книжці та час від часу зазирає в неї, пригадуючи, що в неї є “допомагатор”.
Кубик емоцій
Діти – дуже емоційні, та інколи ці емоції настільки інтенсивні й переплетені між собою, що у їх проявах складно розібратися навіть дорослим. Саме тому дитині необхідно змалку вивчати й досліджувати те, якими бувають емоції, внаслідок чого вони виникають та як проявляються. Для того, щоб робити це ефективніше та якісніше, варто скористатися цим “Кубиком емоцій”. Розробка адаптована психологинею Світланою Ройз.
Як грати. Скачайте шаблон кубика за посиланням. Дозвольте дитині самій його розфарбувати та склеїти – так вона сприйматиме цей інструмент як “свій”. Перед початком гри обов’язково розкажіть дитині про базовий набір емоцій. Кидаючи кубик, зробіть акцент на тому, що в житті — так само, як і з кубиком — емоції часто змінюють одна одну. Однак нам важливо пам’ятати, що наш «внутрішній кубик» має контроль над емоціями, а їхні прояви — в наших руках. Після пояснення запропонуйте кілька варіантів гри. Наприклад, дитина кидає кубик, називає емоцію, згадує, коли відчувала таку і що їй тоді допомогло з нею впоратись. Або нехай малюк кидає кубик та не каже іншим, яка емоція випала, натомість демонструє її. А решта має за виразом обличчя та пластикою тіла здогадатися, про яку емоцію йдеться.
Іграшка на пальчик
Емоції можуть змінюватися, як іграшки, які ми вдягаємо на пальчики. Дитина стає “лялькарем”, тож вона може змінити свій емоційний стан, управляти емоціями. Кожній іграшці можна придумати свою історію. Дозвольте дитині намалювати на іграшках певні емоції та розповісти про них. Долучайтеся й самі – намалюйте свої іграшки на пальчик та поясніть дитині, які емоції ви на них зобразили і чому. Розробка адаптована Світланою Ройз.
Як грати. Роздрукуйте шаблони іграшок за посиланням. Покажіть дитині, як скласти шаблон, запропонуйте самостійно розмалювати кожну іграшку, придумати їм ролі (Мама, Тато, Чарівник тощо). Далі дитина може одягати на пальчик іграшки по черзі та розповідати, що за емоції вони виражають і чому. Коли виникає складна ситуація, дитина може, надягаючи різні іграшки, говорити від їхнього імені (що б сказала Мама, а що би Внутрішній Чарівник).
“Ресурсна скриня” створена за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у межах проєкту “Посилення психологічних навичок педагогів та формування стійкості й ресурсності освітян в умовах дистанційного навчання і пандемії СOVID-19”.
