Команда «Національного проєкту: пишемо есе» організувала для вчителів двогодинний вебінар про походження, історію розвитку та художні особливості есе. Лекторкою стала Марія Титаренко, тренерка проєкту, доцентка кафедри медіакомунікацій УКУ, членкиня українського ПЕН і тренерка з креативного письма.
Учасники мали змогу познайомитися з іншим видом есе — художнім, де, на відміну від аргументативного, вже не діє сувора структуризація, а думку можна висловити вільніше.
Зустріч розпочалася з невеликої розминки: лекторка спитала учителів, як би вони пояснили учням, що таке есе.
«Політ думки, вільне письмо, сентенція думок, свої думки на папері, власний погляд, думка 3D», — писали наші учасники, і це все, каже Марія Титаренко — правильні визначення.
«Античні філософи мали дуже впорядковане думання, вони робили з хаосу космос, а есеїстика робить з космосу хаос — це все про вільнодумання, яке характерне есе», — каже лекторка.
Марія Титаренко розповіла вчителям про:
- словникові та авторські визначення есеїстики;
- історичний розвиток жанру есею, його світові аналоги;
- художні особливості та різновиди жанру;
- есему та есеїстичне мислення;
- те, чому тема в есе не дорівнює ідеї;
- як структурувати думку;
- те, як редагувати свій текст та чому до нього треба сідати мінімум тричі;
- сторітелінг, деталізацію та сенсибельність у тексті.
«Думка — пластична, з нею можна бавитися, пересипати з руки в руку, як пісок, переливати з посудини в посудину. З нею можна експериментувати. Варто зрозуміти, що з думкою можна працювати, як і з матеріалом, що піддається на наші маніпуляції», — визначає роботу із думкою в есе Марія Титаренко.
Тренерка додає, що есе — це відображення автора чи авторки, яке подається під авторською оптикою есеїста чи есеїстки. А також цей жанр — оптимальний для того, аби виявити своє оригінальне письмо та рефлексію.
«Есеїст — інтелектуальний провокатор, що ставить під сумнів звичні твердження. Есеїст готовий змінити свою думку, він не задає тон, а переосмислює, переоцінює. Для есеїста важливий не висновок, а сам процес мислення, у який він включає свого читача», — цитує пані Марія Олександру Гнатюк, польську дослідницю у галузі українознавства, перекладачку та популяризаторку української літератури.
Під час тренінгу Марія Титаренко розповіла вчителям також і про важливі складники есеїстики:
- позиція «я» (а не ми), писання про щось;
- оригінальна ідея;
- авторська стилістика;
- неповторність / свіжість / креатив;
- міждисциплінарність;
- метафорика, сенсибельність (доторк до органів чуття: зору, слуху, нюху);
- виразні доцільні думки;
- розгортання сюжету думки.
«Можете також пропонувати своїм учням опісля вивчення теми про есе визначити, чим для них є цей жанр: чи для них він є тим польотом думки, або ж чимось зовсім іншим. Адже їх мислення — інше, дуже часто це кліпове мультимедійне мислення, яке відрізняється від нашого. Саме тому послухати їхні дефініції також може бути корисним та цікавим», — радить Марія Титаренко.
Також тренерка радить не давати учням банальні теми, а формулювати їх так, аби вони наштовхували дітей на ідеї та свіже мислення. Наприклад, формулювати тему не «Осінь», а «Чому ця осінь для вас не схожа на всі попередні?».
Лекторка застерігає і від помилок, яких можна припуститися під час написання есе:
- моралізаторство;
- використання слів-загальників;
- кліше/ штампи;
- абзац-розбіг (зазвичай перший абзац, у якому ми налаштовуємося на текст є зайвим для сенсу);
- оповідання;
- писання у форматі «все про все».
«Есей — це малесенький уламок, фрагмент думки. І чим він менший, тим цікавіший і глибший. Не треба туди давати все, що думаєш і знаєш, усе пояснювати, а краще прописати ті думки й відчуття, які стосуються саме цієї крапочки. Не треба боятися, що це всього лиш піщинка у великому можливому морі есеїстики, бо це є викристалізуваний момент думки. І не треба переживати, що ця піщинка є замалою, чи не має значення», — цитує пані Марія Тараса Прохаська, есеїста та письменника.
«Національний проєкт: пишемо есе» — інноваційне навчання письма для учителів та учнів, що передбачає впровадження унікальних методичних матеріалів, які сприятимуть розвитку критичного мислення, навичок письма та читацької грамотності українських школярів.
Ці матеріали «Смарт освіта» розробила на основі інструментів National Writing Project (США) з доведеною ефективністю (за результатами досліджень SRI) та виклала їх на сайті проєкту у форматі 9 модулів та допоміжних художніх й наукових текстів, які освітяни можуть використовувати у своїй роботі безоплатно: https://essay.nus.org.ua/
«Національний проєкт: пишемо есе» здійснює ГО «Смарт Освіта» за підтримки Grammarly, National Writing Project, Theirworld та Global Business Coalition for Education.
Пілотування матеріалів здійснюється за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
